парасолька
ПАРАСО́ЛЬКА, и, ж. Закріплений на палиці, обтягнутий матерією складаний каркас у формі півкулі для захисту від дощу і сонця.
На вулицях міські жителі ходили під чорними парасольками або закутані в плащі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 90);
*Образно. Його бурхливу радість наче здув вітер, як здуває він парасольку з кульбаби (Донч., VI, 1957, 140);
*У порівн. Вибухи танцювали над окопами, як казкові парасольки (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 220).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парасолька — парасо́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- парасолька — -и, ж. Закріплений на палиці, обтягнутий матерією складаний каркас у формі півкулі для захисту від дощу і сонця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парасолька — ПАРАСО́ЛЬКА, и, ж. 1. Закріплений на палиці, обтягнутий матерією складаний каркас у формі півкулі для захисту від дощу і сонця. На вулицях міські жителі ходили під чорними парасольками або закутані в плащі (С. Чорнобривець); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- парасолька — як (мов, ні́би і т. ін.) ри́бі парасо́лька, перев. зі сл. потрі́бний, необхі́дний і под. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не потрібен. — В мене ж дружина! — Нічого тій жабі не станеться. Фразеологічний словник української мови
- парасолька — ПАРАСО́ЛЬКА, ПАРАСО́ЛЬ, ПАРАСО́ЛЯ, ЗО́НТИК розм., ЗОНТ розм. Коли хочеш, файний любку, аби-м була біла, Купи мені парасольку, аби-м не згоріла (коломийка); Під'їздить панна під парасолем (С. Словник синонімів української мови