патик

вси́пати патикі́в кому. Побити, суворо покарати кого-небудь. Головним злодіям повипікали очі, іншим поприпалювали підошви та всипали по пару сот (по парі сотень) патиків (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патик — Пати́к: — палиця [51] — палиця, кіл [47] Словник з творів Івана Франка
  2. патик — пати́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. патик — див. ПАЛИЦЯ. Словник синонімів Караванського
  4. патик — див. палиця Словник синонімів Вусика
  5. патик — -а, ч. Те саме, що палиця 1). Всипати патиків кому — побити кого-небудь палкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. патик — А, ч. Те саме, що палиця. Ти досі висох на патик? То долучайся до казарми. (ЧТ:97). Словник поетичної мови Василя Стуса
  7. патик — ПАТИ́К, а́, ч. Те саме, що па́лиця 1. Село, як муравлисько, в котре свавільний хлопець патик уткнув (Б. Лепкий); Це ще не оселя, це лише на чистому полі три рядочки щеплених патиків, що ледве пустили по кілька кволих листочків (У. Словник української мови у 20 томах
  8. патик — пати́к 1. кий, ціпок (ст) ◊ самітний як пати́к одинокий, неодружений (про мужчину)(ст) 2. вул., вульг. чоловічий статевий орган (ср)|| = будуляк ◊ ста́вити пати́ки вул., вульг. здійснювати статевий акт (ст)|| = гримати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. патик — (-а) ч.; мол. Чоловічий статевий орган. ПСУМС, 51. Словник жарґонної лексики української мови
  10. патик — ПА́ЛИЦЯ (очищена від пагонів зламана гілка, тонкий стовбур), ЦІПО́К, КИЙ, ДРЮК, ЛОМА́КА, ДУБИ́НА, КИЙО́К, ДРЮЧО́К, ПА́ЛКА, ДРЮЧИ́НА розм., ПАТИ́К діал., ПАТИ́КА діал., ПАТИ́ЧИНА діал., БУК діал., ЛОМИ́ГА діал. Словник синонімів української мови
  11. патик — Пати́к, -ка́; -тики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. патик — ПАТИ́К, а́, ч. Те саме, що па́лиця 1. Хтось із школярів витяг з-під парти якогось патика й засунув за дверну клямку (Вас., II, 1959, 90); Карпо сидів на пеньку і патиком перегортав з місця на місце торішній перепрілий лист (Іщук, Вербівчани, 1961, 270). Словник української мови в 11 томах
  13. патик — Пати́к, -ка м. Палка, колъ. Грин. ІІІ. 520. Аж язик патиком став. Пане, бери черевик на патик. Ном. № 9902. ум. патичок. Чуб. V. 1140. Словник української мови Грінченка