1. Словник синонімів української мови

патик

ПА́ЛИЦЯ (очищена від пагонів зламана гілка, тонкий стовбур), ЦІПО́К, КИЙ, ДРЮК, ЛОМА́КА, ДУБИ́НА, КИЙО́К, ДРЮЧО́К, ПА́ЛКА, ДРЮЧИ́НА розм., ПАТИ́К діал., ПАТИ́КА діал., ПАТИ́ЧИНА діал., БУК діал., ЛОМИ́ГА діал. Ми вирізали палиці і почали знімати разки павутиння на своїй путі (М. Чабанівський); — Чи не однаково людині, який ціпок її б'є, коли від нього синці на тілі?! (З. Тулуб); Хто хоче пса ударити, той кия найде (прислів'я); В саду каркнув ворон. Євдоким Юренко люто жбурнув на нього дрючком.. Дрюк товстішим кінцем зачепив на груші плескате гніздо (М. Стельмах); Хлопчик.. підійшов до куща ліщини і, напружившись, виламав собі добрячу ломаку (О. Донченко); Горбатого виправить могила, а упертого дубина (прислів'я); З кийками в руках вони бігають навколо ямки, в яку загнали "свинку" — дерев'яну цурку (О. Донченко); Кузьма неквапною ходою дістається до своєї кособокої, дрючками підпертої хати (М. Стельмах); Сватові перша чарка, але й перша палка (прислів'я); Отець Іоанн женеться за мною з довгою дрючиною (О. Ковінька); Карпо сидів на пеньку і патиком перегортав з місця на місце торішній перепрілий лист (Є. Гуцало); — Я їм отсею патичиною стілько дір у всіх стінах нароблю, що їм і крохмалю відхочеться (І. Франко); Вдарити можна не тільки буком, але також і словом (Лесь Мартович); А тепер бери ж, мій милий, оцю довгу ломигу та бий мене, щоб я пам'ятала, коли свого чоловіка до дуба в'язала (С. Васильченко). — Пор. жерди́на.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патик — Пати́к: — палиця [51] — палиця, кіл [47] Словник з творів Івана Франка
  2. патик — пати́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. патик — див. ПАЛИЦЯ. Словник синонімів Караванського
  4. патик — див. палиця Словник синонімів Вусика
  5. патик — -а, ч. Те саме, що палиця 1). Всипати патиків кому — побити кого-небудь палкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. патик — А, ч. Те саме, що палиця. Ти досі висох на патик? То долучайся до казарми. (ЧТ:97). Словник поетичної мови Василя Стуса
  7. патик — ПАТИ́К, а́, ч. Те саме, що па́лиця 1. Село, як муравлисько, в котре свавільний хлопець патик уткнув (Б. Лепкий); Це ще не оселя, це лише на чистому полі три рядочки щеплених патиків, що ледве пустили по кілька кволих листочків (У. Словник української мови у 20 томах
  8. патик — пати́к 1. кий, ціпок (ст) ◊ самітний як пати́к одинокий, неодружений (про мужчину)(ст) 2. вул., вульг. чоловічий статевий орган (ср)|| = будуляк ◊ ста́вити пати́ки вул., вульг. здійснювати статевий акт (ст)|| = гримати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. патик — (-а) ч.; мол. Чоловічий статевий орган. ПСУМС, 51. Словник жарґонної лексики української мови
  10. патик — вси́пати патикі́в кому. Побити, суворо покарати кого-небудь. Головним злодіям повипікали очі, іншим поприпалювали підошви та всипали по пару сот (по парі сотень) патиків (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
  11. патик — Пати́к, -ка́; -тики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. патик — ПАТИ́К, а́, ч. Те саме, що па́лиця 1. Хтось із школярів витяг з-під парти якогось патика й засунув за дверну клямку (Вас., II, 1959, 90); Карпо сидів на пеньку і патиком перегортав з місця на місце торішній перепрілий лист (Іщук, Вербівчани, 1961, 270). Словник української мови в 11 томах
  13. патик — Пати́к, -ка м. Палка, колъ. Грин. ІІІ. 520. Аж язик патиком став. Пане, бери черевик на патик. Ном. № 9902. ум. патичок. Чуб. V. 1140. Словник української мови Грінченка