1. Фразеологічний словник української мови

перевірити

перевіря́ти / переві́рити кише́ні кому. Красти щось у кого-небудь. — Пляжним роззявам, мабуть, не раз кишені перевіряв…— І це брехня! — злісно викрикнув хлопець ..— Як не бачили, не кажіть! (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевірити — переві́рити 1 дієслово доконаного виду з'ясувати переві́рити 2 дієслово доконаного виду переконати рідко Орфографічний словник української мови
  2. перевірити — I див. перевіряти. II див. перевірювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перевірити — ПЕРЕВІ́РИТИ¹ див. перевіря́ти. ПЕРЕВІ́РИТИ² див. переві́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. перевірити — ПЕРЕВІРЯ́ТИ (з'ясовувати правильність, точність, придатність і т. ін. чогось; розпитувати кого-небудь з метою з'ясування певних якостей, знань тощо), ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ) рідше; ВИВІРЯ́ТИ (ретельно з метою встановлення точності, наявності... Словник синонімів української мови
  5. перевірити — Переві́рити, -ві́рю, -ві́риш, -ві́рять; переві́р, -ві́рмо, -ві́рте; переві́ривши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перевірити — ПЕРЕВІ́РИТИ¹ див. перевіря́ти. ПЕРЕВІ́РИТИ² див. переві́рювати. Словник української мови в 11 томах
  7. перевірити — Перевірити, -ся см. перевірювати, -ся. Словник української мови Грінченка