1. Фразеологічний словник української мови

перекладати

переклада́ти / перекла́сти на чужі́ (на чиї́сь) пле́чі (ру́ки). Змушувати іншого виконувати свою роботу, свої обов’язки. (Дремлюга:) Ех, Пилипе, Пилипе… Інколи і мені здається, чи не краще жити, як інші: перекладай на чужі плечі роботу і живи на свою втіху .. Не такого я гарту! (О. Корнійчук); Своєму коханому синочкові (Оксана) раду дати так і не змогла, змушена була його виховання перекласти на чиїсь руки (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекладати — переклада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перекладати — (ще раз) складати, укладати, класти; (на потім) відкладати, переносити; (з чужих мов) тлумачити, перетлумачувати; (провину) скидати, спихати, звалювати, перекидати; (шар над шаром) прокладати. Словник синонімів Караванського
  3. перекладати — -аю, -аєш, недок., перекласти, -аду, -адеш, док., перех. 1》 з чого на що, в що. Піднімаючи, знімаючи або виймаючи з одного місця, класти на інше або в інше місце. || По кілька разів класти з місця на місце, щоразу на інше місце, з руки в руку. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перекладати — ПЕРЕКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., що. 1. з чого на що, в що. Піднімаючи, знімаючи або виймаючи з одного місця, класти на інше або в інше місце. Словник української мови у 20 томах
  5. перекладати — ПЕРЕБУДО́ВУВАТИ (переробляти будову); РЕКОНСТРУЮВА́ТИ (з метою удосконалення, а також відновлення первісного вигляду); ПЕРЕМУРО́ВУВАТИ (кам'яну, цегляну); ПЕРЕКЛАДА́ТИ (перев. піч); ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕСИПА́ТИ розм. (невелику, перев. Словник синонімів української мови
  6. перекладати — Переклада́ти, -да́ю, -да́єш; перекла́сти, -кладу́, -кладе́ш, -ду́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перекладати — ПЕРЕКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перех. 1. з чого на що, в що. Піднімаючи, знімаючи або виймаючи з одного місця, класти на інше або в інше місце. Словник української мови в 11 томах
  8. перекладати — Переклада́ти, -да́ю, -єш сов. в. перекласти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть, положить черезъ. Перекладу я кладку через муравку. Чуб. III. 209. 2) Перекладывать, переложить съ одного мѣста на другое. 3) Перегружать, перегрузить. Перекласти вози. Словник української мови Грінченка