1. Великий тлумачний словник сучасної мови

перекладати

переклада́ти

-аю, -аєш, недок., перекласти, -аду, -адеш, док., перех.

1》 з чого на що, в що. Піднімаючи, знімаючи або виймаючи з одного місця, класти на інше або в інше місце.

|| По кілька разів класти з місця на місце, щоразу на інше місце, з руки в руку.

|| перен., розм. Переносити на пізніший строк; відкладати.

2》 на кого – що, перен. Знімаючи з кого-небудь завдання, відповідальність і т. ін., доручати комусь іншому, змушувати когось іншого брати завдання, відповідальність і т. ін. на себе.

|| на що. Використовувати машини, механізми для роботи, яку раніше виконували люди.

3》 на що. Надавати іншої форми або виражати іншими засобами (звичайно про музичні або літературні твори).

|| Оформляти думку, почуття і т. ін. засобами мови або одного з видів мистецтв.

4》 Передавати текст, слово або усне висловлювання засобами іншої мови.

5》 Класти що-небудь (шар чого-небудь) між чимось (шарами чогось).

6》 Класти, складати, укладати ще раз, повторно або заново, по-іншому.

7》 рідко. Класти впоперек чого-небудь, через що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекладати — переклада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перекладати — (ще раз) складати, укладати, класти; (на потім) відкладати, переносити; (з чужих мов) тлумачити, перетлумачувати; (провину) скидати, спихати, звалювати, перекидати; (шар над шаром) прокладати. Словник синонімів Караванського
  3. перекладати — ПЕРЕКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., що. 1. з чого на що, в що. Піднімаючи, знімаючи або виймаючи з одного місця, класти на інше або в інше місце. Словник української мови у 20 томах
  4. перекладати — переклада́ти / перекла́сти на чужі́ (на чиї́сь) пле́чі (ру́ки). Змушувати іншого виконувати свою роботу, свої обов’язки. (Дремлюга:) Ех, Пилипе, Пилипе… Інколи і мені здається, чи не краще жити, як інші... Фразеологічний словник української мови
  5. перекладати — ПЕРЕБУДО́ВУВАТИ (переробляти будову); РЕКОНСТРУЮВА́ТИ (з метою удосконалення, а також відновлення первісного вигляду); ПЕРЕМУРО́ВУВАТИ (кам'яну, цегляну); ПЕРЕКЛАДА́ТИ (перев. піч); ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕСИПА́ТИ розм. (невелику, перев. Словник синонімів української мови
  6. перекладати — Переклада́ти, -да́ю, -да́єш; перекла́сти, -кладу́, -кладе́ш, -ду́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перекладати — ПЕРЕКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перех. 1. з чого на що, в що. Піднімаючи, знімаючи або виймаючи з одного місця, класти на інше або в інше місце. Словник української мови в 11 томах
  8. перекладати — Переклада́ти, -да́ю, -єш сов. в. перекласти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть, положить черезъ. Перекладу я кладку через муравку. Чуб. III. 209. 2) Перекладывать, переложить съ одного мѣста на другое. 3) Перегружать, перегрузить. Перекласти вози. Словник української мови Грінченка