переламати

лама́ти / злама́ти (перелама́ти, полама́ти і т. ін.) хребе́т кому. 1. Бити кого-небудь або нахвалятися, погрожувати розправитися з кимсь. Він таки хребет поламає тому, хто так ставиться до всенародної власності (З журналу). 2. Долати, знешкоджувати, перемагати, знищувати когось. Ламати хребет звірю (ворогу) в його власній барлозі доводиться з труднощами (З газети); Багато проллється крові, але ми повинні зламати і зламаємо хребет фашистам (О. Довженко). перелама́ти хребта́. — Настає рік “великого перелому”.. Мабуть, переламають нам хребта, як ото переламали декому (І. Цюпа); // Примушувати когось коритися; позбавляти сили, енергії, волі і т. ін. Страх ламає хребет людині й полишає їй єдине почуття — самозбереження (З журналу); Сказав батькові із скрутою: — Понівечили ви мені життя. Хребет переламали (В. Большак).

лама́ти (пору́шувати) / злама́ти (полама́ти, пору́шити) (своє́) сло́во. Відмовлятися від раніше сказаного, відступатися від обіцяного; не виконувати обіцянки. Хто ламає слово, той віру ламає (М. Номис); — Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (М. Стельмах); Сахно не хотіла ні порушувати свого слова, ні рискувати (ризикувати) своєю персоною (Ю. Смолич); — Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав (І. Котляревський); — Кажуть, що вже пообіцяв він видати свою дочку Інгігерду за норвезького короля Олафа Товстого. Але хай поламає своє слово, раз до нього засилає послів руський князь (П. Загребельний); Вона, Ївга, мусить порушити слово, яке дала подрузі (О. Донченко). не перелама́ти сло́ва. (Панас:) Я вже поблагословив, то слова не переламаю, бо то гріх! (М. Кропивницький); // кому і без додатка. Зраджувати. — Тримайся мене, Анно,.. я тобі також слова не зломлю (не зламаю)! Скоро поверну, зробимо весілля! (О. Кобилянська); “Як слово зламає (коханий), нехай покарає Його Твоя сила святая!” (П. Куліш).

перела́мувати / перелама́ти хара́ктер чий, кого. Примушувати кого-небудь стати іншим, змінити звички, вдачу. Єдиного комісара він терпів біля себе — Данила. І цьому доводилось день по дню переламувати Шведів характер, щодня наражатися на опір командира (Ю. Яновський).

перела́мувати (перело́млювати) / перелама́ти (переломи́ти) (само́го) себе́. Виявляти стійкість, непохитність всупереч своїм бажанням, прагненням, звичкам і т. ін. Коли вже Євген не може переламати себе, коли це для нього “перша й остання”… Коли й вона його щиро серцем обрала… То тут потрібен інший підхід (О. Гончар); І все-таки він дуже змінився за ці роки. Адже вистачило в нього витримки не потрапляти на очі Любі, переламати себе (В. Собко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переламати — перелама́ти 1 дієслово доконаного виду зламати багато чого-небудь перелама́ти 2 дієслово доконаного виду розламати Орфографічний словник української мови
  2. переламати — I -аю, -аєш, док., перех. Зламати, розділяючи на частини, шматки все чи багато чого-небудь. II див. переламувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переламати — ПЕРЕЛАМА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., що. Зламати, розділяючи на частини, шматки все або багато чого-небудь. – Скільки дерева поламав! .. Мічурін засміявся. – А скільки я переламав, згадай! Не вдалось дерево – під корінь (О. Довженко). ПЕРЕЛАМА́ТИ² див. перела́мувати. Словник української мови у 20 томах
  4. переламати — ЛАМА́ТИ (згинаючи або б'ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. переламати — ПЕРЕЛАМА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., перех. Зламати, розділяючи на частини, шматки все або багато чого-небудь. — Скільки дерева поламав!..Мічурін засміявся. — А скільки я переламав, згадай! Не вдалось дерево — під корінь (Довж., І, 1958, 452). ПЕРЕЛАМА́ТИ² див. перела́мувати. Словник української мови в 11 томах
  6. переламати — Перелама́ти, -ма́ю, -єш гл. Переломать многіе предметы одинъ за другимъ. Словник української мови Грінченка