переламати

лама́ти / злама́ти (перелама́ти, полама́ти і т. ін.) хребе́т кому. 1. Бити кого-небудь або нахвалятися, погрожувати розправитися з кимсь. Він таки хребет поламає тому, хто так ставиться до всенародної власності (З журналу). 2. Долати, знешкоджувати, перемагати, знищувати когось. Ламати хребет звірю (ворогу) в його власній барлозі доводиться з труднощами (З газети); Багато проллється крові, але ми повинні зламати і зламаємо хребет фашистам (О. Довженко). перелама́ти хребта́. — Настає рік “великого перелому”.. Мабуть, переламають нам хребта, як ото переламали декому (І. Цюпа); // Примушувати когось коритися; позбавляти сили, енергії, волі і т. ін. Страх ламає хребет людині й полишає їй єдине почуття — самозбереження (З журналу); Сказав батькові із скрутою: — Понівечили ви мені життя. Хребет переламали (В. Большак).

лама́ти (пору́шувати) / злама́ти (полама́ти, пору́шити) (своє́) сло́во. Відмовлятися від раніше сказаного, відступатися від обіцяного; не виконувати обіцянки. Хто ламає слово, той віру ламає (М. Номис); — Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (М. Стельмах); Сахно не хотіла ні порушувати свого слова, ні рискувати (ризикувати) своєю персоною (Ю. Смолич); — Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав (І. Котляревський); — Кажуть, що вже пообіцяв він видати свою дочку Інгігерду за норвезького короля Олафа Товстого. Але хай поламає своє слово, раз до нього засилає послів руський князь (П. Загребельний); Вона, Ївга, мусить порушити слово, яке дала подрузі (О. Донченко). не перелама́ти сло́ва. (Панас:) Я вже поблагословив, то слова не переламаю, бо то гріх! (М. Кропивницький); // кому і без додатка. Зраджувати. — Тримайся мене, Анно,.. я тобі також слова не зломлю (не зламаю)! Скоро поверну, зробимо весілля! (О. Кобилянська); “Як слово зламає (коханий), нехай покарає Його Твоя сила святая!” (П. Куліш).

перела́мувати / перелама́ти хара́ктер чий, кого. Примушувати кого-небудь стати іншим, змінити звички, вдачу. Єдиного комісара він терпів біля себе — Данила. І цьому доводилось день по дню переламувати Шведів характер, щодня наражатися на опір командира (Ю. Яновський).

перела́мувати (перело́млювати) / перелама́ти (переломи́ти) (само́го) себе́. Виявляти стійкість, непохитність всупереч своїм бажанням, прагненням, звичкам і т. ін. Коли вже Євген не може переламати себе, коли це для нього “перша й остання”… Коли й вона його щиро серцем обрала… То тут потрібен інший підхід (О. Гончар); І все-таки він дуже змінився за ці роки. Адже вистачило в нього витримки не потрапляти на очі Любі, переламати себе (В. Собко).