1. Фразеологічний словник української мови

переламувати

перела́мувати / перелама́ти хара́ктер чий, кого. Примушувати кого-небудь стати іншим, змінити звички, вдачу. Єдиного комісара він терпів біля себе — Данила. І цьому доводилось день по дню переламувати Шведів характер, щодня наражатися на опір командира (Ю. Яновський).

перела́мувати (перело́млювати) / перелама́ти (переломи́ти) (само́го) себе́. Виявляти стійкість, непохитність всупереч своїм бажанням, прагненням, звичкам і т. ін. Коли вже Євген не може переламати себе, коли це для нього “перша й остання”… Коли й вона його щиро серцем обрала… То тут потрібен інший підхід (О. Гончар); І все-таки він дуже змінився за ці роки. Адже вистачило в нього витримки не потрапляти на очі Любі, переламати себе (В. Собко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переламувати — перела́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переламувати — див. примушувати Словник синонімів Вусика
  3. переламувати — -ую, -уєш, недок., переламати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Ламаючи, ділити, роз'єднувати на частини; розламувати. || Порушувати цілість кістки, кісток. Переламати руку. || безос. 2》 перен. Те саме, що переломлювати 2). Переламувати характер. 3》 тільки док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переламувати — ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Ламаючи, ділити, роз'єднувати на частини; розламувати. Вмить спалить [огонь] всю землю тую З всіма неправдами її, Перелама хао́с твердую Шкарлющу [шкаралущу] скріплої землі... (І. Словник української мови у 20 томах
  5. переламувати — ЛАМА́ТИ (згинаючи або б'ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев. Словник синонімів української мови
  6. переламувати — Перела́мувати, -ла́мую, -ла́муєш; перелама́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. переламувати — ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Ламаючи, ділити, роз’єднувати на частини; розламувати. Вмить спалить [огонь] всю землю тую З всіма неправдами її, Перелама хао́с твердую Шкарлющу [шкаралущу] скріплої землі… (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. переламувати — Перела́мувати, -мую, -єш сов. в. переломити, -млю, -миш, гл. Переламывать, переломить. Словник української мови Грінченка