перепасти

перепада́ти / перепа́сти на горі́хи (на гости́нці) кому і без додатка, безос. Попадати, діставатися від когось за якусь провину. Звісно, найбільше при тих переговорах (сина і дружини) перепадало на горіхи старому Трацькому (І. Франко); Іноді мені обридала служба, і я кидав все і завіювався куди-небудь в повіт тижнів на два і більше; часом сходило це мені з рук, а часом перепадало на горіхи (Збірник про М. Кропивницького); Сашко подумав, що Гені таки справді перепаде на горіхи. Йому стало навіть жаль цього товстого хлопця… (Д. Ткач); Вітька час від часу позирає на зачинені двері. Стукати він боїться, бо якщо дома лишилась Юркова сестра Настя, то Вітьці перепаде на горіхи: Настя сердита (О. Сизоненко). перепа́сти на галушки́ (на бу́блики і т. ін.). — Та що це ви, Прокопе… А то дійсно заробите від мене,— виправдувалась Віра.— О-о, я ж казав тобі, Ілюша, що од цієї ланкової легко може перепасти й на галушки (А. Хорунжий); — Ой гляди, дівчино, перепаде тобі на бублики .. Ти ж знаєш вдачу нашої попаді: все шкварчить, наче яєчня на сковороді (М. Стельмах).

перепада́ти / перепа́сти на хліб кому і без додатка, безос. Мати мізерний заробіток. — Піду до кого або хто покличе (попрати) — може, хоч на хліб перепаде (Панас Мирний).

перепада́ти / перепа́сти у кише́ню кому і без додатка. Мати грошовий прибуток. — Радий, бач, що взяли (на роботу), — каже один.— Еге,— каже другий,— показний, бач .. Та це й прохарчиться він, і в кишеню перепаде (А. Тесленко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепасти — перепа́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перепасти — Перепа́сти, перепада́ти. 1. Не бути обраним, програти вибори, провалитися на виборах. Та він втратив ґрунт під ногами не лиш в своїм повіті, де тілько разів кандидував і все перепадав, але навіть у своїй громаді... Українська літературна мова на Буковині
  3. перепасти — див. перепадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перепасти — ПЕРЕПА́СТИ див. перепада́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. перепасти — ДІСТАВА́ТИСЯ кому (переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю), ПОПАДА́ТИ, ПОПАДА́ТИСЯ, ПЕРЕПАДА́ТИ, ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, до кого, ВІДХО́ДИТИ від кого до кого, ДОСТАВА́ТИСЯ розм., ПРИХО́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. перепасти — ПЕРЕПА́СТИ див. перепада́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. перепасти — Перепада́ти, -да́ю, -єш сов. в. перепасти, -паду, -деш, гл. Перепадать, перепасть. Узявсь — нічого робити! — латати старі кожухи, стала й копійчина перепадати. Кв. Дощі частійш перепадали. О. 1862. III. 31. Словник української мови Грінченка