перепасти

Перепа́сти, перепада́ти.

1. Не бути обраним, програти вибори, провалитися на виборах. Та він втратив ґрунт під ногами не лиш в своїм повіті, де тілько разів кандидував і все перепадав, але навіть у своїй громаді, иначе би не компетував о худе місце катехити при ґімназиї в Кіцмани, покидаючи ситу парохію (Б., 1909, 58, 2).

2. Не скласти іспиту, не пройти атестацію, провалитися. В рубриці “Перепали при клясифікациї ” зібрані всі, котрі дістали поправку, двійку і трету -бо ж поправка вказує на се, що ученик протягам шкільного року не відповів вимогам і винятково дозволено єму працею в часі великих ферий виповнити недостачі знаня (Корд., 1904, 24); Ґімназиї роблять з одного боку уступку духови часу і приймають у свій плян нові науки, з другого однак стоять все ще на становиску старого клясичного образованя. Випливом сего є вироблене сталої схеми лєкций, які ученик в семи або осьми предметах мусить рік-річно переробити, коли не хоче перепасти (Корд., 1904, 36)

// пол. przepaść, przepadać — 1) пропасти, зникнути, згубитися, 2) зазнати поразки, провалитися, wniosek przepadł — пропозицію не ухвалено, розм. пропозиція провалилася; нім. durchfallen — розм. провалитися на іспитах, fallen — падати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепасти — перепа́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перепасти — див. перепадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепасти — ПЕРЕПА́СТИ див. перепада́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. перепасти — перепада́ти / перепа́сти на горі́хи (на гости́нці) кому і без додатка, безос. Попадати, діставатися від когось за якусь провину. Звісно, найбільше при тих переговорах (сина і дружини) перепадало на горіхи старому Трацькому (І. Фразеологічний словник української мови
  5. перепасти — ДІСТАВА́ТИСЯ кому (переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю), ПОПАДА́ТИ, ПОПАДА́ТИСЯ, ПЕРЕПАДА́ТИ, ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, до кого, ВІДХО́ДИТИ від кого до кого, ДОСТАВА́ТИСЯ розм., ПРИХО́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. перепасти — ПЕРЕПА́СТИ див. перепада́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. перепасти — Перепада́ти, -да́ю, -єш сов. в. перепасти, -паду, -деш, гл. Перепадать, перепасть. Узявсь — нічого робити! — латати старі кожухи, стала й копійчина перепадати. Кв. Дощі частійш перепадали. О. 1862. III. 31. Словник української мови Грінченка