1. Фразеологічний словник української мови

перехиляти

перехиля́ти (перекида́ти) / перехили́ти (переки́нути) ча́рку (по ча́рці), фам. Пити алкогольні напої. На Смика він прицілився. Що любить Смик? Перехиляє чарку чи ні? (М. Руденко); Перепочити коням слід було, А мандрівцям перехилить по чарці і закусити щукою (М. Рильський). переки́нути (хильну́ти) чарчи́ну. (Галушка:) Галю, винось-бо щось перекусити — чоловік з дороги .. та й нам не завадить чарчину перекинути (О. Корнійчук); — Вип’ю,— кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (О. Ільченко).

перехиля́ти / перехили́ти (аж) до дна. Випивати все повністю. Український чоловік ніколи не квапиться випити. Він перед тим, як це зробити, любить сказати щось таке жартівливе, приємне, а вже потім перехилить аж до дна, не залишить ні краплі (І. Шаповал).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перехиляти — перехиля́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. перехиляти — див. пиячити Словник синонімів Вусика
  3. перехиляти — -яю, -яєш і діал. перехилювати, -юю, -юєш, недок., перехилити, -хилю, -хилиш, док., перех. 1》 Згинаючи, змінювати пряме положення кого-, чого-небудь на похиле. || Схиляти голову. 2》 Нахиляти що-небудь, ставити, встановлювати не прямо, а похило, боком і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перехиляти — Перехиля́ти, -ля́ю, -ля́єш; перехили́ти, -хилю́, -хи́лиш, -хи́лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перехиляти — ПЕРЕХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і діал. ПЕРЕХИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., що, кого. 1. Згинаючи, змінювати пряме положення кого-, чого-небудь на похиле. Ухопив той панич дівчину за стан, та й тисне, через руку перехиляє (С. Словник української мови у 20 томах
  6. перехиляти — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. перехиляти — ПЕРЕХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і діал. ПЕРЕХИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., перех. 1. Згинаючи, змінювати пряме положення кого-, чого-небудь на похиле. Ухопив той панич дівчину за стан, та й тисне, через руку перехиляє (Вас. Словник української мови в 11 томах
  8. перехиляти — Перехиля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. перехилити, -лю, -лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Левиц. І. 143. Перехилить голову. Ном. № 336. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля. К. НС. 129. Словник української мови Грінченка