повибиватися
ви́йти (ви́битися, ви́рватися і т. ін.) / вихо́дити (вибива́тися, вирива́тися і т. ін.) в лю́ди. Домогтися певного становища в суспільстві. Що буде, те й буде. Будеш знов чумакувати, Поки вийдем в люди (Т. Шевченко); — Коло мене ти можеш у люди вийти, а без мене залишишся таким гольтіпакою, як тепер (Б. Лепкий); — Буває, що виб’ється людина в люди, то де її людськість дінеться (Переклад М. Лукаша); Він гордився, що всього добивається сам.. Він знав: вирветься в люди, дійде до мети (Є. Куртяк); Час вибиватися в люди (З газети); От і ти справлялась, вчилась та потрошку Вибиралась в люди на пряму дорожку (доріжку) (Я. Щоголів). ви́скочити в лю́ди, зневажл. Писарям та головам заздро було, як-таки москальчук, ще недавній голодранець, волоцюга, ледащо, посівши за жінкою багатство, вискочив у люди, між пани, куди вони перлися з самого малку (Панас Мирний). повибива́тися в лю́ди (про багатьох). Народила (баба) десятеро дітей: двоє перших ще маленькими переставились, а решта повиростали і в люди повибивались (Є. Гуцало).
Значення в інших словниках
- повибиватися — повибива́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повибиватися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Висунутися з-під чого-небудь назовні (про все чи багато чогось). 2》 в кого, розм. Доклавши зусиль, домогтися певного суспільного становища, стати ким-небудь (про всіх чи багатьох). Повибиватися в люди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повибиватися — ПОВИБИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Висунутися з-під чого-небудь назовні (про все або багато чогось). Тихенький подихав вітер, шевелив [ворушив] її невеличкими чорними кучерями... Словник української мови у 20 томах
- повибиватися — ПОВИБИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Висунутися з-під чого-небудь назовні (про все або багато чогось). Тихенький подихав вітер, шевелив [ворушив] її невеличкими чорними кучерями, що повибивались на висках з товстої та довгої коси (Мирний... Словник української мови в 11 томах