повибиватися
ПОВИБИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Висунутися з-під чого-небудь назовні (про все або багато чогось).
Тихенький подихав вітер, шевелив [ворушив] її невеличкими чорними кучерями, що повибивались на висках з товстої та довгої коси (Мирний, II, 1954, 68).
2. в кого, розм. Доклавши зусиль, домогтися певного суспільного становища, стати ким-небудь (про всіх або багатьох).
Сини повибивались в інженери.
Повибива́тися в лю́ди — те саме, що Ви́битися в лю́ди (про всіх або багатьох) ( див. вибива́тися).
Народила [жінка] десятеро дітей: двоє перших ще маленькими переставились, а решта повиростали і в люди повибивались (Гуц., Скупана.., 1965, 10).
3. Зробитися нерівним, із заглибинами в багатьох місцях (про долівку, дорогу і т. ін.).
Шлях повибивався;
// безос.
Батрак долівку землею рівня, де повибивалося (Кв.-Осн., II, 1956, 320).
Значення в інших словниках
- повибиватися — повибива́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повибиватися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Висунутися з-під чого-небудь назовні (про все чи багато чогось). 2》 в кого, розм. Доклавши зусиль, домогтися певного суспільного становища, стати ким-небудь (про всіх чи багатьох). Повибиватися в люди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повибиватися — ПОВИБИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Висунутися з-під чого-небудь назовні (про все або багато чогось). Тихенький подихав вітер, шевелив [ворушив] її невеличкими чорними кучерями... Словник української мови у 20 томах
- повибиватися — ви́йти (ви́битися, ви́рватися і т. ін.) / вихо́дити (вибива́тися, вирива́тися і т. ін.) в лю́ди. Домогтися певного становища в суспільстві. Що буде, те й буде. Будеш знов чумакувати, Поки вийдем в люди (Т. Фразеологічний словник української мови