позиція

здава́ти / зда́ти пози́ції. Поступатися перед ким-, чим-небудь, не бути наполегливим у чомусь, відступати. Будівельники не думали здавати свої позиції ні на день, ні навіть на годину (М. Ю. Тарновський); Здає позиції стара гвардія... А треба рухатися вперед (В. Гужва).

става́ти / ста́ти в по́зу (в пози́цію). Удавати з себе кого-небудь; приймати який-небудь вигляд, тон, щоб справити певне враження на когось. Я не беру на себе роль судді чи обвинувачувача — тепер, через багато місяців після аварії (на ЧАЕС), легко розмахувати кулаками. Не хочу ставати в позу всевідаючого прокурора (Ю. Щерабак); Вірші Василя Глотова — прості, задушевні, щирі… Читаючи їх, поет не стає в позу (З газети); (Степан Демидович:) Так вам прочитати (вірші)? (Писар:) Кажу ж вам, що горю. Ставайте в позицію та зразу й смаліть (В. Самійленко); Бунчук-Балаба розгнівався й став у позу ображеного генія (Л. Дмитерко); Йон крутнувсь по льохові, витяг з кутка мітлу з довгим держалом, став у позицію, підняв кумедно догори плечі, так що голова сховалась межи ними (М. Коцюбинський).

стоя́ти на передови́х пози́ціях. Досягати значних успіхів у чому-небудь, бути вищим від інших рівнем свого розвитку. Парадоксально: стоїмо сьогодні на передових позиціях у багатьох галузях науки й техніки, разом з тим випускаємо неякісну, неконкурентноспроможну продукцію (З журналу).

стоя́ти на пози́ції чиїй, якій. Поділяти, підтримувати яку-небудь точку зору, певні погляди. На франківських позиціях у своїй перекладацькій роботі стояв революційний демократ Павло Грабовський (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позиція — пози́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. позиція — (тіла) ПОЗА; (у танці) положення; (у громаді) становище, роля <�роль>; (громадянська) точка зору, ставлення до, г. настанова, постава; (улюблена) місце, розташовання, місцезнаходження, св. розташування; (фігур у грі) розміщення. Словник синонімів Караванського
  3. позиція — [позиц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. позиція — -ї, ж. 1》 Положення, постава тіла; поза. || У музикантів – певне положення рук, пальців під час гри на музичних інструментах. || У спорті – положення тіла, поза під час яких-небудь вправ, при рухах. || У танцях – певне положення рук, ніг. Позиції рук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. позиція — Стан, становище, розташова, див. фронт, положення Словник чужослів Павло Штепа
  6. позиція — (від лат. positio — положення) — 1. Стійка усвідомленість ставлень людини до інших людей та до самої себе, що виявляється через систему установок і мотивів, цілей і цінностей, якими керується особистість. Словник-довідник музичних термінів
  7. позиція — ПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Положення, постава тіла; поза. Каминецький не відзивається. Зціпивши зуби, зосереджено стежить за рухом поплавка на воді. Словник української мови у 20 томах
  8. позиція — пози́ція (лат. positio, від pono – розміщую, ставлю) 1. Положення, розташування. 2. Точка зору па те чи інше питання, що визначає характер дій, поведінки. 3. Місце розташування військ і бойових засобів у бою. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. позиція — I. ПО́ЗА (положення тіла людини або тварини у певний момент), ПОЗИ́ЦІЯ, ПОСТА́ВА, ПОЗИТУ́РА заст. Олена, що вважала нетактовним під час жалоби читати романи, зачитувалась тепер Біблією в поетичній позі (Ірина Вільде); Першого разу не міг уявити... Словник синонімів української мови
  10. позиція — Пози́ція, -ції; -зи́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. позиція — ПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Положення, постава тіла; поза. Каминецький не відзивається. Зціпивши зуби, зосереджено стежить за рухом поплавка на воді. Навіть спина його прибрала напружену позицію: ось-ось колихнеться червона цятка (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах