позиція

(від лат. positio — положення) — 1. Стійка усвідомленість ставлень людини до інших людей та до самої себе, що виявляється через систему установок і мотивів, цілей і цінностей, якими керується особистість. 2. Положення рук під час гри на музичних інструментах. 3. Положення лівої руки під час гри на струнних інструментах (скрипці, альті, віолончелі, домрі і т.д.), яке дозволяє виконувати необхідну послідовність звуків без зміни розташування руки. 3. Термін з вокальної педагогіки, який означає суб’єктивне відбиття у відчуттях якості звучання голосу (висока П., низька П.).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позиція — пози́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. позиція — (тіла) ПОЗА; (у танці) положення; (у громаді) становище, роля <�роль>; (громадянська) точка зору, ставлення до, г. настанова, постава; (улюблена) місце, розташовання, місцезнаходження, св. розташування; (фігур у грі) розміщення. Словник синонімів Караванського
  3. позиція — [позиц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. позиція — -ї, ж. 1》 Положення, постава тіла; поза. || У музикантів – певне положення рук, пальців під час гри на музичних інструментах. || У спорті – положення тіла, поза під час яких-небудь вправ, при рухах. || У танцях – певне положення рук, ніг. Позиції рук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. позиція — Стан, становище, розташова, див. фронт, положення Словник чужослів Павло Штепа
  6. позиція — ПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Положення, постава тіла; поза. Каминецький не відзивається. Зціпивши зуби, зосереджено стежить за рухом поплавка на воді. Словник української мови у 20 томах
  7. позиція — пози́ція (лат. positio, від pono – розміщую, ставлю) 1. Положення, розташування. 2. Точка зору па те чи інше питання, що визначає характер дій, поведінки. 3. Місце розташування військ і бойових засобів у бою. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. позиція — здава́ти / зда́ти пози́ції. Поступатися перед ким-, чим-небудь, не бути наполегливим у чомусь, відступати. Будівельники не думали здавати свої позиції ні на день, ні навіть на годину (М. Ю. Тарновський); Здає позиції стара гвардія... Фразеологічний словник української мови
  9. позиція — I. ПО́ЗА (положення тіла людини або тварини у певний момент), ПОЗИ́ЦІЯ, ПОСТА́ВА, ПОЗИТУ́РА заст. Олена, що вважала нетактовним під час жалоби читати романи, зачитувалась тепер Біблією в поетичній позі (Ірина Вільде); Першого разу не міг уявити... Словник синонімів української мови
  10. позиція — Пози́ція, -ції; -зи́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. позиція — ПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Положення, постава тіла; поза. Каминецький не відзивається. Зціпивши зуби, зосереджено стежить за рухом поплавка на воді. Навіть спина його прибрала напружену позицію: ось-ось колихнеться червона цятка (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах