поки

по́ки (до́ки) (й) сві́ту (заст. сві́та) (й (та)) со́нця. 1. з дієсл. у заперечній формі. Ніколи. Дивувались на шотландську волю І стороннії, чужії люди, Всі казали: “Поки світа сонця, у ярмі шотландський люд не буде!” (Леся Українка); — Щоб я тебе з Вихорами не бачив, доки світу й сонця… (Григорій Тютюнник); (Степан:) Не забуду тебе, моя зоре, доки світ сонця! (М. Кропивницький). 2. Весь час; вічно. Казала вона (Марта) мені: — Добре — довіку зостанеться добрим, житиме поміж людьми поки й світу сонця! (Панас Мирний); Щоб ти ходив, поки світу та сонця! (М. Номис).

по́ки (до́ки) но́сять (слу́жать) но́ги кого і без додатка. До того часу, поки є сила рухатися, працювати і т. ін. Щороку приїздять (сини) і вмовляють, щоб їхала з котримсь. Мати послухає-послухає, зітхне й скаже: — Спасибі, синочки, що запрошуєте, але не можу поїхати. Поки носять ноги, буду вас тут приймати (З газети); На селі почався переполох. Знаючи це, Онохрій Литка поклявся не кинути Багви, доки його носитимуть ноги (Г. Епік); Гей, чого ти засмутився, Став серед дороги? Тягни, друже, поки тягнеш, поки служать ноги! (П. Грабовський).

по́ки суд та ді́ло. Не чекаючи, не зважаючи на те, що колись настане, з’ясується і т. ін. Поки суд та діло, давайте по чарці (М. Номис); — Поки суд та діло, нам треба домогтися окремого клаптя землі для осідку війська (козацького) (С. Добровольський); — Станичного якраз не було, і затриманих, поки суд та діло, зачинили у клуні (М. Олійник).

як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); (Денис:) Коли ж настане той час? (Палажка:) Коли рак свисне (М. Старицький); Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде). як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок). 2. Невідомо скільки, невідомо коли; дуже довго. (Варка (з дверей):) Віддав гроші? (Демко:) Не всі. (Варка:) Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поки — по́ки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поки — Покищо <сов. поки що>, доки, ще й досі, фр. тим часом, д. нім, заким. Словник синонімів Караванського
  3. поки — і покля, зах. 1》 присл. У даний момент, зараз. || Тим часом. || Протягом певного часу, на деякий час. Я поки зачекаю. || До певного часу, якийсь час. || До цього часу. || Коли-то ще (про невизначений і тривалий час настання чогось). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поки — ПО́КИ. 1. присл. У даний момент, зараз. – Як хоч, мамо, а поки така думка є в мене (Г. Квітка-Основ'яненко); Шановний пане Маланюче, ми ще зустрінемось в бою!.. А поки – відповідь свою я вам пишу (В. Сосюра); // Тим часом. А я поки До своїх вернуся (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. поки — поки: ◊ поки що форма прощання; до побачення (ст): – То як, розходимося по хатах? – Так, а завтра знову на дев'яту. – Ну, то поки що (Авторка)|| = наразі Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. поки — ПО́КИ (до якогось, певного часу), ДО́КИ, ПО́КІЛЬ розм., ПО́ТИ заст., ДОПО́КИ розм., ЗА́КИ діал., ЗА́КИЛЬ діал., ЗА́КИМ діал., НІМ діал. Тікай, Катре, поки не пізно, поки тебе не застукали отут, під вікном, бо тоді поговору буде на все село (В. Словник синонімів української мови
  7. поки — По́ки, покі́ль, присл.; по́ки б, по́ки ж; по́ки но, по́ки то, по́ки що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. поки — ПО́КИ. 1. присл. У даний момент, зараз. — Як хоч, мамо, а поки така думка є в мене (Кв.-Осн., II, 1958, 103); Шановний пане Маланюче, ми ще зустрінемось в бою!.. А поки — відповідь свою я вам пишу (Сос., І, 1957, 394); // Тим часом. Словник української мови в 11 томах
  9. поки — Поки нар. Пока, покамѣсть. Поки діда, поти й хліба. Лебед. у. Поти пряла, поки й задрімала. Рудч. Ск. II. 14. Поки-м тебе не любила, була-м як голубка. Чуб. V. 13. о-поки. Вотъ до какихъ поръ. Мені в ставку о-поки. Зміев. у. поки світа, по́ки сонця. Словник української мови Грінченка