1. Фразеологічний словник української мови

покопатися

покопа́тися в свої́й голові́. Подумати, обміркувавши все, зважити на що-небудь. Сама у своїй голові покопайся, у своїй душі порийся та й спитай себе: чи винувата ти, чи ні? (Панас Мирний).

покопа́тися в свої́й па́м’яті. Змусити себе згадати що-небудь. Він глянув на Таню здивовано, мить покопався у своїй пам’яті, нічого там не знайшов (В. Собко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покопатися — покопа́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покопатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 у чому. Шукаючи, перебирати, перевертати, перекладати що-небудь якийсь час. Покопатись у своїй пам'яті. 2》 у чому, коло чого, перен., розм. Поратися біля чого-небудь якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покопатися — ПОКОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. у чому. Шукаючи, перебирати, перевертати, перекладати що-небудь якийсь час. З грошей, що дід йому дав, гривеник тільки й зостався .. Покопався.., знайшов того останнього гривеника (А. Словник української мови у 20 томах
  4. покопатися — ПОКОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. у чому. Шукаючи, перебирати, перевертати, перекладати що-небудь якийсь час. З грошей, що дід йому дав, гривеник тільки й зостався.. Покопався.., знайшов того останнього гривеника (Тесл., Вибр. Словник української мови в 11 томах