покопатися
ПОКОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. у чому. Шукаючи, перебирати, перевертати, перекладати що-небудь якийсь час.
З грошей, що дід йому дав, гривеник тільки й зостався .. Покопався.., знайшов того останнього гривеника (А. Тесленко);
Мені треба покопатись у бібліотеках, мушу роздобути писання Макарія (В. Гжицький);
Вона мовчки покопалася в портфельчику й дістала табель (Л. Смілянський).
2. у чому, коло чого, перен., розм. Поратися біля чого-небудь якийсь час.
Я сам швидко захворію, якщо не матиму змоги у вільний час покопатися у себе на городі (М. Руденко).
◇ (1) Покопа́тися в свої́й голові́ – подумати, обміркувавши все, зважити на що-небудь.
Сама у своїй голові покопайся, у своїй душі порийся та й спитай себе: чи винувата ти, чи ні? (Панас Мирний);
(2) Покопа́тися в свої́й па́м'яті – змусити себе згадати що-небудь.
Він глянув на Таню здивовано, мить покопався у своїй пам'яті, нічого там не знайшов (В. Собко).
Значення в інших словниках
- покопатися — покопа́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покопатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 у чому. Шукаючи, перебирати, перевертати, перекладати що-небудь якийсь час. Покопатись у своїй пам'яті. 2》 у чому, коло чого, перен., розм. Поратися біля чого-небудь якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покопатися — покопа́тися в свої́й голові́. Подумати, обміркувавши все, зважити на що-небудь. Сама у своїй голові покопайся, у своїй душі порийся та й спитай себе: чи винувата ти, чи ні? (Панас Мирний). покопа́тися в свої́й па́м’яті. Змусити себе згадати що-небудь. Фразеологічний словник української мови
- покопатися — ПОКОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. у чому. Шукаючи, перебирати, перевертати, перекладати що-небудь якийсь час. З грошей, що дід йому дав, гривеник тільки й зостався.. Покопався.., знайшов того останнього гривеника (Тесл., Вибр. Словник української мови в 11 томах