1. Фразеологічний словник української мови

покропити

покропи́ти кро́в’ю (по́том, слізьми́ і т. ін.). Здобути великими зусиллями, тяжкою працею і т. ін. Город над Дунаєм, де кожен камінь покроплений кров’ю мусив ще раз рятувати людей від смерті (С. Скляренко). покро́плений кро́в’ю (й по́том). (Мамай:) Ось яка вона, значить, наша земля… кров’ю й потом покроплена (Ю. Яновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покропити — покропи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покропити — -кроплю, -кропиш; мн. покроплять; док. 1》 перех. і без додатка.Обдати кого-, що-небудь бризками, дрібними краплями; побризкати. || заст. Виконуючи релігійний обряд, побризкати кого-, що-небудь водою, яка вважається свяченою. 2》 перех., перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покропити — ПОКРОПИ́ТИ, кроплю́, кро́пиш; мн. покро́плять; док. 1. кого, що і без дод. Обдати кого-, що-небудь бризками, дрібними краплями; побризкати. Принесли води. Андрійка покропили, і він ожив (І. Словник української мови у 20 томах
  4. покропити — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. покропити — ПОКРОПИ́ТИ, кроплю́, кро́пиш; мн. покро́плять; док. 1. перех. і без додатка. Обдати кого-, що-небудь бризками, дрібними краплями; побризкати. Принесли води. Андрійка покропили, і він ожив (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. покропити — Покропити см. покропляти. Словник української мови Грінченка