помутніти

помутні́ло / мутні́є в оча́х у кого, кому і без додатка, безос. Хтось перебуває в стані запаморочення, близькому до непритомності; недобре комусь. Коли побачив (Кузьма), що Василька нема вже в балці й попереду вже не видно, у нього помутніло в очах (П. Панч); Тетяна Павлівна зблідла. В очах помутніло (І. Цюпа). помутні́ло в голові́. Остапові помутніло в голові, корчі зводили руки, забило дух (К. Гордієнко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помутніти — помутні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помутніти — -іє, док. 1》 Стати мутним, непрозорим. || Стати менш яскравим. 2》 Стати невиразним, розгубленим (про очі, погляд і т. ін.). 3》 перен. Втратити ясність, чіткість, гостроту (про розум, свідомість і т. ін.). 4》 перен. Втратити виразність, чіткі обриси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помутніти — ПОМУТНІ́ТИ, і́є, док. 1. Стати каламутним, непрозорим. Вода помутніла; // Стати менш яскравим. Потроху весняне сонце помутніло і не так нахабно заглядало в вікно (Ю. Яновський). 2. Стати невиразним, розгубленим (про очі, погляд і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. помутніти — ПОМУТНІ́ТИ, і́є, док. 1. Стати мутним, непрозорим. Вода помутніла; // Стати менш яскравим. Потроху весняне сонце помутніло і не так нахабно заглядало в вікно (Ю. Янов., І, 1958, 186). 2. Стати невиразним, розгубленим (про очі, погляд і т. ін.). Словник української мови в 11 томах