помутніти
ПОМУТНІ́ТИ, і́є, док.
1. Стати каламутним, непрозорим.
Вода помутніла;
// Стати менш яскравим.
Потроху весняне сонце помутніло і не так нахабно заглядало в вікно (Ю. Яновський).
2. Стати невиразним, розгубленим (про очі, погляд і т. ін.).
Лев-дідуган на світі довго жив .. І ноги трусяться, і очі помутніли, – Зовсім нікчемний став (Л. Глібов);
Оченята його помутніли і бачили гірше (В. Собко).
3. перен. Втратити ясність, чіткість, гостроту (про розум, свідомість і т. ін.).
4. перен. Втратити виразність, чіткі обриси.
І помутнів йому світ (Яків Баш).
◇ (1) Помутні́ло / мутні́є в оча́х у кого, кому і без дод., безос. – хтось перебуває в стані запаморочення, близькому до непритомності; недобре комусь.
Коли побачив [Кузьма], що Василька нема вже в балці й попереду вже не видно, у нього помутніло в очах (П. Панч);
Тетяна Павлівна зблідла. В очах помутніло (І. Цюпа);
Помутні́ло в голові́.
Остапові помутніло в голові, корчі зводили руки, забило дух (К. Гордієнко).
Значення в інших словниках
- помутніти — помутні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- помутніти — -іє, док. 1》 Стати мутним, непрозорим. || Стати менш яскравим. 2》 Стати невиразним, розгубленим (про очі, погляд і т. ін.). 3》 перен. Втратити ясність, чіткість, гостроту (про розум, свідомість і т. ін.). 4》 перен. Втратити виразність, чіткі обриси. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помутніти — помутні́ло / мутні́є в оча́х у кого, кому і без додатка, безос. Хтось перебуває в стані запаморочення, близькому до непритомності; недобре комусь. Коли побачив (Кузьма), що Василька нема вже в балці й попереду вже не видно, у нього помутніло в очах (П. Фразеологічний словник української мови
- помутніти — ПОМУТНІ́ТИ, і́є, док. 1. Стати мутним, непрозорим. Вода помутніла; // Стати менш яскравим. Потроху весняне сонце помутніло і не так нахабно заглядало в вікно (Ю. Янов., І, 1958, 186). 2. Стати невиразним, розгубленим (про очі, погляд і т. ін.). Словник української мови в 11 томах