помутніння

ПОМУТНІ́ННЯ, я, с.

1. Дія і стан за знач. помутні́ти.

Ознакою початку бродіння є слабке помутніння розсолу і утворення на поверхні капусти сніжно-білої піни (з навч. літ.);

Безпосередньо спостерігати газообмін у тканинах неможливо, про наявність його дізнаються на підставі помутніння вапняної води (з навч. літ.);

Катаракта – це помутніння кришталика ока (з наук.-попул. літ.).

2. Помутнілі місця.

В атмосфері Марса часто виникають помутніння, а також посвітління ранкового і вечірнього країв диска (з наук.-попул. літ.);

Помутніння рогової оболонки (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помутніння — помутні́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. помутніння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. помутніти. 2》 Помутнілі місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помутніння — ПОМУТНІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. помутні́ти. Ознакою початку бродіння є слабке помутніння розсолу і утворення на поверхні капусти сніжно-білої піни (Укр. Словник української мови в 11 томах