1. Фразеологічний словник української мови

пообтирати

обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Старші жінки сидять на призьбі, обтираючи спинами глину (З журналу). Ще трохи — і всі рушать до клубу .. пообтирають спинами стіни і розбредуться (Ю. Мушкетик).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пообтирати — пообтира́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пообтирати — -аю, -аєш, док., перех. Обтерти багато чого-небудь, багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пообтирати — ПООБТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Обтерти багато чого-небудь, багатьох. Пообтирай чоботи (Сл. Б. Грінченка); – Ви б їй [хворій] сорочку перемінили та подушки пообтирали (Л. Яновська). ◇ Обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. пообтирати — ПООБТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Обтерти багато чого-небудь, багатьох. Пообтирай чоботи (Сл. Гр.); — Ви б їй [хворій] сорочку перемінили та подушки пообтирали (Л. Янов., І, 1959, 57). Словник української мови в 11 томах
  5. пообтирати — Пообтира́ти, -ра́ю, -єш гл. Обтереть (во множествѣ). Пообтирай чоботи. Черниг. у. Словник української мови Грінченка