попадати

влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в (са́му) то́чку (в (са́ме) о́ко). Говорити, висловлювати і т. ін. те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Але промова припала їм до серця.— В саму точку б’є! (П. Панч); — Що ж, його (чай) з нарзану роблять, чи як? Бачура обернувся, наче його вкололи голкою.. Тепер Ковалів влучив у саму точку, вдарив дошкульно (М. Чабанівський); — Підсусідки, замість бути нашими хлопами й орати нам землю,— працюють на своїх хлопських отаманів. — Правильно, — загули голоси. — Молодець, Кособудський. Влучив у саме око (З. Тулуб). попада́ти / попа́сти про́сто в о́ко. Сиплеться град гуцульських жартів, іноді неотесаних, вузлуватих, але завше влучних, що попадають просто в око (Г. Хоткевич).

зуб на зуб не попада́є (не потрапля́є). Хто-небудь дуже тремтить від великого холоду або з переляку. — Вовки в лісі з’явилися. Не чув? Думаєш, мені тепер не страшно на хутір іти? Зуб на зуб не попадає! (М. Стельмах); Дячок хвилювався. Робилось зимно і трясло: зуб на зуб не попадав (М. Хвильовий); Тепер на горішніх поверхах вікна доводиться відчиняти — так спекотно, а ось на нижніх — зуб на зуб не потрапляє (З газети).

лови́тися (попада́ти, потрапля́ти і т. ін.) / упійма́тися (пійма́тися, попа́сти і т. ін.) на гачо́к чий, який і без означення. Давати, дозволяти себе ошукати, обдурити (перев. довірливо ставлячись до кого-, чого-небудь). Сташка наче ненароком натякала облюбованій нею “жертві”, що вона “щось знає” про нього. При цьому Стаха робила таку таємничу міну, що навіть серйозний хлопець ловився на цей гачок (Ірина Вільде); Богдан уловлює (все).., а Хворостенко зразу ж ловиться на гачок (М. Стельмах); Пані Шульжевич тільки тепер зрозуміла, що вона проговорилась, сама впіймалась на гачок (Ю. Збанацький); Не піймався на гачок (полковник Богун), а сам винищив аж два полки (П. Панч); Обережна, розумна людина не піймається на гачок пройдисвіта чи підлабузника (З газети); Він жив удома, допомагав справжнім французам, але не вберігся, попав на гачок (Ю. Яновський). попа́стися на ву́дочку. На цю вудочку попався Красін (Ф. Бурлака).

напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї). Знайти, виявити ознаки чийогось злочину або перебування чи переміщення кого-небудь. Соломія ладна була за що-небудь учепитися, аби напасти на Остапові сліди (М. Коцюбинський); На третій день повернулися (міліціонери) в район і доповіли начальству, що цигани нагло загубилися серед лісостепу і що на їхні сліди натрапити не вдалося (Григорій Тютюнник); Як заходила небезпека, що поліція попадала на слід злодіїв, то вони передавали йому речі на сховок (Лесь Мартович).

підверта́тися (попада́ти, попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) / підверну́тися (попа́сти, попа́стися, потра́пити і т. ін.) під ру́ку (в ру́ки). Випадково опинятися поблизу, поруч кого-, чого-небудь або так, що можна легко взяти, дістати, використати і т. ін. Частував (Чіпка) кожного, хто підвертався під руку (Панас Мирний); Їли жадібно, їли все, що кому попадало під руку (Ю. Збанацький); Він (Франко) читав усе, що попадало в руки (М. Коцюбинський); Громадяни хапають, де тільки під руку попадається, все належне до скульптури: ескізи, бюсти і т. ін. (Леся Українка); Ганяв (Роман Васильович) усіх, хто потрапляв під руку, як сидорових кіз (Ю. Збанацький); Взяла (Софія) й собі газету, яка попалась під руку, і почала читати її (Леся Українка); Коли починався бій, тоді тримайся .. Біда якомусь вайлові, якщо він потрапить Багірову під руку в таку мить! (О. Гончар).

попа́сти (наско́чити, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (наска́кувати, потрапля́ти і т. ін.) на слизьке́. Опинитися у скрутному становищі. — А мені здалось, що ти, Андроне Потаповичу, попав на слизьке, а признатися не хотів,— засміявся Броварник (М. Стельмах);— Треба довідатися, куди ті гроші йдуть. Старшина побачив, що наскочив на слизьке, і зараз звернув у бік: — Гроші всі цілі (Б. Грінченко); Товстоніг почервонів, зрозумівши, що потрапив на слизьке, і почав виправдовуватись: — Це ви мене неправильно зрозуміли (В. Вільний); Приснилось дещо тільки вранці, Та й то непевне та страшне: ..Що я боюся вийти з хати, Щоб не загнатись на слизьке (В. Самійленко). попа́сти на слизьку́. Агу! Троянці схаменулись, Та всі до Турна і сунулись; Пан Турн тут на слизьку попав! (І. Котляревський).

попа́сти / попада́ти в живе́ мі́сце кому. Дошкулити комусь словами або діями; вразити когось. — Ага, бачиш, що мої слова попали тобі в живе місце! — кричав він (Вовкун), сміючись (І. Франко).

попа́сти / попада́ти в нела́ску (рідше в опа́лу). Втратити чию-небудь прихильність, відчувати недоброзичливе до себе ставлення і т. ін. — Але через свою прихильність до тебе (царя Сов), через свою раду я попав у неласку (І. Франко); Скульптор створив погруддя деспота й попав у неласку .. Його вислали до кінця життя в безлюдні гори (Наука і культура); — У нас же так: досить один раз попасти в опалу, як ходитимеш у неблагонадійних усе життя (В. Канівець); Буває, правда, що й такого масштабу працівники пападають у неласку, летять ізгори шкереберть (О. Гончар).

попа́сти / попада́ти в тон чий, кому і без додатка. Догідливо підтримати сказане кимсь. Він не любив панів, мабуть, то за то (за те), що сам не вмів в їх тон попасти (І. Франко); Лише той, кого Таня назвала Левицьким, стояв у куточку, замислений, і не пробував попасти в тон іншим (П. Панч); — В наш час, ваше превосходительство, все можливо-с...— намагаючись попасти в тон, мовив письмоводитель. — Не хочуть сини йти стопами своїх батьків. В цьому їх і трагедія-с… (В. Канівець).

попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́ну і т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви (каменоломи) стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попалась у ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. (він) потрапив у пастку (В. Канівець).

попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) чо́рту в зу́би, грубо. Опинитися у скрутному становищі, бути в біді. Пройшовши мідні труби, попав чорту в зуби (Укр.. присл..); — Уже вертавсь у Паволоч, думав, що ти попавсь навіки чорту в зуби, так їхав рятувати (П. Куліш). попа́стися в зу́би біді́. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді; Уже і так пополякали, Насилу баби одшептали, Попався в зуби був біді (І. Котляревський).

попа́стися (попа́сти, пійма́тися і т. ін.) / попада́тися (попада́ти, лови́тися і т. ін.) на му́шку. Стати об’єктом особливої уваги, контролю, нагляду і т. ін. — Я думаю, що такі, як ти, ніколи не попадаються на мушку. Що ж там у тебе, Федоре? (В. Кучер).

попа́стися (попа́сти, пійма́тися і т. ін.) / попада́тися (попада́ти, потрапля́ти і т. ін.) в ру́ки (до рук) кому, чиї (чиїх), до кого. 1. Бути схопленим, спійманим кимсь, позбавленим волі і т. ін. Татари саме посідали в лісі полуднувати, далеко спереду поставили варту. От той парубок і попався їм у руки (Легенди..); — А чи він би тебе пожалів, коли б ти йому тоді в руки попався? (О. Гончар); Він більш за все потерпає, аби не попасти в руки своїх колишніх поплічників (І. Головченко і О. Мусієнко); За кожного спійманого прибережні козаки діставали плату. Сотки (сотні), тисячі нещасних (втікачів) попадалися до рук козакам (М. Коцюбинський). 2. Опинитися в чиємусь розпорядженні, в залежності від когось. Стефко бачив, як брати попалися в руки господаря (І. Франко); (Анна:) Я знаю! ви надіялись на те, .. що ганьбою підбита, я з одчаю до рук вам попаду, як легка здобич? (Леся Українка). 3. Бути в чиємусь користуванні, у когось. Наша книжка як попадеться у їх руки, то вони аж репетують та хвалять те, що найпоганше (Т. Шевченко); У Ваші руки попалися перші мої роботи (М. Коцюбинський). попа́сти у ві́рні ру́ки. Він накрив рукавом листівку, потягнув її до себе і шаснув рукою в кишеню. “Значить, у вірні руки попала листівка”, раділа Тамара (А. Хижняк).

попа́стися (попа́сти, потрапити) / попада́тися (попада́ти, потрапля́ти і т. ін.) в ле́ща́та, перев. чиї, чого. Опинитися у скрутному, безвихідному становищі, в залежності від когось. (2-й чоловік (до 1-го чоловіка):) Хто раз попався у його (Бичка) лещата, годі вже пручатись! (М. Кропивницький). попа́сти в залі́зні ле́ща́та. Світлим ніжним юнаком я попав у залізні лещата фронту (П. Колесник).

потра́пити (попа́сти, наверну́тися і т. ін.) / потрапля́ти (попада́ти, наверта́тися і т. ін.) на о́чі. 1. чиї, кому. З’явитися перед ким-небудь, зустрітися з кимсь. В казармі Яресько, як і сподівався, одразу потрапив на очі командирові загону Шляховому (О. Гончар); А дитина після пригоди з Січкарем не дуже охоче попадала батькові на очі, бо він таки нагримав на неї (М. Стельмах); Розмови з ним не шукала (Маруся), не наверталася йому на очі — хто б пізнав, що кохає його! (Марко Вовчок); // перев. док. Випадково зустрітися комусь. (Сперанський) за будь-здоров вибанітував свого ординарця, який перший попався йому на очі (О. Гончар). 2. перев. без додатка. Бути помітним, на видноті; привертати увагу. А Чіпка одно гуляє, з шинку до шинку сновигає, та знай тягне з господи все, що тільки на очі навернеться (Панас Мирний); Нічого він (горобець) не тямив, ані гніздечка звити, ані зерна доброго найти,— де сяде, там і засне; що на очі навернеться, те і з’їсть (Леся Українка); Був у неї і собака з міді кований, і зайчик череп’яний, мережані ушка. Все те ні до чого, а вкупі воно блищить і на очі навертається, і рябіє — аж б’є (Марко Вовчок).