порозриватися

як не розірва́тися. 1. Дуже голосно кричати, співати і т. ін. Дуже закумкали жаби в болоті, засвистали черепахи у сазі, а солов’ї — як не розірвуться (Панас Мирний). 2. зі сл. крича́ти, співа́ти і т. ін. Дуже голосно. Курка в курнику кричить як не розірветься: мабуть, яйце знесла (З усн. мови). як не порозрива́ються (про всіх або багатьох). За сонцем усе живло прокинулось. Там коники кричали та сюрчали, як не порозриваються; там перепели хававкали (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

порозриватися — порозрива́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
порозриватися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Порватися, розірватися (про все чи багато чого-небудь; у багатьох місцях, на багато частин). 2》 Розлетітися на частини, зруйнуватися від вибуху, луснути під дією внутрішнього тиску (про все чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
порозриватися — ПОРОЗРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Порватися, розірватися (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях, на багато частин). Залізний блискучий леміш пірнув глибоко в землю, так, що коріння рослин чутно порозривалося (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
порозриватися — ПОРОЗРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Порватися, розірватися (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях, на багато частин). Залізний блискучий леміш пірнув глибоко в землю, так, що коріння рослин чутно порозривалося (Коб. Словник української мови в 11 томах
порозриватися — Порозрива́тися, -ва́юся, -єшся гл. Разорваться (о многихъ предметахъ, о многихъ разрывахъ на одномъ предметѣ). Словник української мови Грінченка