порозриватися
ПОРОЗРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Порватися, розірватися (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях, на багато частин).
Залізний блискучий леміш пірнув глибоко в землю, так, що коріння рослин чутно порозривалося (Коб., II, 1956, 42).
2. Розлетітися на частини, зруйнуватися від вибуху, луснути під дією внутрішнього тиску (про все або багато чого-небудь).
Бруньки на каштанах поналивалися,.. надходить момент, коли вони порозриваються, ніби аж з виляском, і вперше дихнуть весняним повітрям… (Вишня, І, 1956, 398).
◊ Як не порозрива́ються — що є сили, з усієї сили; дуже голосно, сильно (співають, кричать і т. ін.) (про всіх або багатьох).
Музика тне, люди, як не порозриваються, співають (Мирний, IV, 1955, 15).
3. перен. Порушитися, припинитися (про стосунки, зв’язки і т. ін.).
Значення в інших словниках
- порозриватися — порозрива́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- порозриватися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Порватися, розірватися (про все чи багато чого-небудь; у багатьох місцях, на багато частин). 2》 Розлетітися на частини, зруйнуватися від вибуху, луснути під дією внутрішнього тиску (про все чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
- порозриватися — ПОРОЗРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Порватися, розірватися (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях, на багато частин). Залізний блискучий леміш пірнув глибоко в землю, так, що коріння рослин чутно порозривалося (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
- порозриватися — як не розірва́тися. 1. Дуже голосно кричати, співати і т. ін. Дуже закумкали жаби в болоті, засвистали черепахи у сазі, а солов’ї — як не розірвуться (Панас Мирний). 2. зі сл. крича́ти, співа́ти і т. ін. Дуже голосно. Фразеологічний словник української мови
- порозриватися — Порозрива́тися, -ва́юся, -єшся гл. Разорваться (о многихъ предметахъ, о многихъ разрывахъ на одномъ предметѣ). Словник української мови Грінченка