1. Словник української мови в 11 томах

порозривати

ПОРОЗРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Розірвати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.

А іногді [іноді] проти лави один піде [Нечипір], так тут вже достанеться йому на горіхи; пику йому порозбивають, волосся пообривають, одежу.. порозривають (Кв.-Осн., II, 1956, 102);

// Порвати, покусати на смерть усіх або багатьох (перев. про собак, хижих тварин).

— Ну, що ж, братці, — каже Іван — Мужичий син, — порозривають нас собаки (Укр.. казки, легенди.., 1957, 195).

2. Зруйнувати вибухом, пострілом або силою внутрішнього тиску, висадити в повітря все або багато чого-небудь.

Нове вино порозриває бурдюки (Сл. Гр.).

◊ Хай би їх порозрива́ло, лайл. — уживається як проклін.

— Зносять людям баштани й сади. Коли б хоч їли, хай би їх порозривало, а то тільки шкоду роблять! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 122).

3. у сполуч. із сл. стосунки, зв’язки і т. ін., перен. Порушити, припинити.

Зв’язки ті [між громадами] були тоді ще досить живі й сильні; ще роз’їдлива князівщина та боярщина не здужала була порозривати їх до решти (Фр., VI, 1951, 37).

ПОРОЗРИВА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех. Розрити, розгребти, розкидати (купи землі, листя і т. ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозривати — порозрива́ти 1 дієслово доконаного виду розірвати все або багато чогось порозрива́ти 2 дієслово доконаного виду розрити, розгребти, розкидати Орфографічний словник української мови
  2. порозривати — I -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розірвати все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. || Порвати, покусати на смерть усіх чи багатьох (перев. про собак, хижих тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозривати — ПОРОЗРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., що. 1. Розірвати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. А іногді [іноді] проти лави один піде [Нечипір], так тут вже достанеться йому на горіхи; пику йому порозбивають, волосся пообривають, одежу .. порозривають (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. порозривати — Порозрива́ти, -ва́ю, -єш гл. Разорвать (во множествѣ). Нове вино порозриває бурдюки. Єв. Мр. II. 22 Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199. Словник української мови Грінченка