1. Фразеологічний словник української мови

посипати

посипа́ти (присипа́ти) / поси́пати (приси́пати) го́лову по́пелом, книжн. Вдаватися в тугу, в розпач, втрачати мужність, надію; картати себе, журитися і т. ін. Надягнувши траур і волосяниці, посипа́ли голову попелом бідні батьки і голосно кричали (П. Загребельний); Нині, стоячи на руїні з жебрацькою торбою, посипаємо голову попелом, волаючи: нас обдурили — плану перебудови не було! Та в тому ж і сіль, що був він! Тільки не той (Б. Олійник); — Ну, друзі? — кинув бадьоро вусами (Жук). — Не казав я вам, що немає чого попелом голови присипати?.. Не говорив, що справа не загине на Затишній? (П. Козланюк).

як (мов, ні́би і т. ін.) горо́хом си́пати / поси́пати, зі сл. говори́ти, чита́ти і т. ін. Дуже швидко, багато, безперервно, не зупиняючись. — Кресало є? .. є! .. А губка є? .. є! .. Ну викрешемо… га! — торохтів він, мов горохом сипав (М. Коцюбинський); — Я і досі хрестиком розписуюсь, а вона читає, мов горохом сипле,— з любов’ю дивиться на доньку Мирон (М. Стельмах); Хаврусь був проворний, жвавий, говорив.., неначе горохом сипав (І. Нечуй-Левицький); Раптом зірвавшись з землі, він сів, лице його оживилось, очі заблищали, мокрі ще від сліз, і він, прудко махаючи руками, заговорив, немов горохом посипав (І. Франко). ні́би горо́хом си́пати об сті́нку. Голос у хлопця був трохи глухуватий .. Адже буває: інший читає вірша, ніби сипле горохом об стінку. А цей укладає в кожне слово пристрасть душі (З газети); // Даремно. ні́би горо́хом об стіну́. Кажеш, говориш, показуєш, і ніби горохом об стіну. Казав: гляди не пускай їх надвір…— Але знаєш, Матвію, діти не можуть і в хаті завжди сидіти (У. Самчук).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посипати — поси́пати дієслово доконаного виду посипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посипати — Сипати, обсипати, розсипати; (кого) висипати на; док. ПОСИПАТИ, (з мішка) посипатися, висипатися; (словами) задріботіти, заторохкотіти, зацокотіти; (- дощ) линути; (- людей з приміщення) висипати. Словник синонімів Караванського
  3. посипати — I [посипатие] -пл'у, -плеиш, -пл'ут'; нак. -ип, -иптеи, док. II [посиепатие] -айу, -айеиш, недок. Орфоепічний словник української мови
  4. посипати — I пос`ипатидив. посипати. II посип`ати-аю, -аєш, недок., посипати, -плю, -плеш, док. 1》 перех. і без додатка.Кидати, розкидати що-небудь сипке; сипати. 2》 перев. док., перех. і без додатка, розм. Дати сипкий корм деяким тваринам, звичайно птиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. посипати — ПОСИ́ПАТИ див. посипа́ти. ПОСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСИ́ПАТИ, плю, плеш, док. 1. що і без дод. Кидати, розкидати що-небудь сипке; сипати. Меле [мельник] гречку, на кіш посипає І на мене поглядає (П. Чубинський); – Що ти, що ти, що ти? Бог з тобою!... Словник української мови у 20 томах
  6. посипати — ЛИНУ́ТИ (почати литися раптово й з великою силою), ПОЛИ́ТИ, ПОЛИ́ТИСЯ, ПОСИ́ПАТИ, ХЛИ́НУТИ підсил., РИ́НУТИ підсил., ХЛЮ́ПНУТИ, БУРХНУ́ТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., ПОЛЛЯ́ТИСЯ рідко; ПОРИ́НУ́ТИ розм., УПЕРІ́ЩИТИ (ВПЕРІ́ЩИТИ) розм. Словник синонімів української мови
  7. посипати — ПОСИ́ПАТИ див. посипа́ти. ПОСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСИ́ПАТИ, плю, плеш, док. 1. перех. і без додатка. Кидати, розкидати що-небудь сипке; сипати. Меле [мельник] гречку, на кіш посипає І на мене поглядає (Чуб., V, 1874, 102); — Що ти, що ти, що ти?... Словник української мови в 11 томах
  8. посипати — Посипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. посипати, -плю, -плеш, гл. 1) Посыпать, посыпать. 2) Насыпать, насыпать. Ой дай, доню, принадоньку, нехай привикає (голуб). Посип пшонця по колінця, водиці по крильця. Чуб. V. 69. Словник української мови Грінченка