1. Фразеологічний словник української мови

посісти

посіда́ти / посі́сти чі́льне (поче́сне, провідне́ і т. ін.) мі́сце в чому. Бути досить важливим, передовим серед чогось і т. ін.; мати велике значення. В житті і духовному розвитку сучасної людини відіграють величезну роль різні ідеологічні фактори. Серед них чільне місце посідають мистецтво і література (З журналу); Україна прагне посісти чільне місце у загальноєвропейському процесі, підтримувати з усіма, перш за все, сусідніми, державами відносини взаємоповаги, дружби і ділового співробітництва (З газети); З початку свого існування Києво-братська школа посіла провідне місце на Україні і набула значення вищого учбового закладу (З журналу).

посі́сти / посідати своє́ (яке́сь, нале́жне) мі́сце в чому. Досягти певного становища. — Мова йде про те, як допомогти учениці знову посісти своє місце в колективі (О. Донченко); Чи не мудріше було б спершу якесь місце в житті посісти, а вже потім брати на себе відповідальність за сім’ю? (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посісти — посі́сти 1 дієслово доконаного виду заволодіти посі́сти 2 дієслово доконаного виду сісти — про багатьох Орфографічний словник української мови
  2. посісти — I див. посідати I. II див. посідати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посісти — ПОСІ́СТИ¹ див. посіда́ти¹. ПОСІ́СТИ² див. посіда́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. посісти — ЗАВОЛОДІ́ТИ чим (узяти собі, у своє користування, володіння), ОВОЛОДІ́ТИ, ПРИВЛА́СНИТИ що, ПРИСВО́ЇТИ що, ПОСІ́СТИ що, ЗАВЛАДА́ТИ рідко, ЗАПОСІ́СТИ що, діал.; УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) що, ЗАБРА́ТИ що, ЗАЙНЯ́ТИ що, ЗАХОПИ́ТИ що, ЗАГРАБУВА́ТИ що, розм. Словник синонімів української мови
  5. посісти — Посі́сти, див. посіда́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. посісти — ПОСІ́СТИ¹ див. посіда́ти¹. ПОСІ́СТИ² див. посіда́ти². Словник української мови в 11 томах
  7. посісти — Посісти, -ся́ду, -деш гл. 1) = і посідати. Грин. III. 396, 429. Уже ж наші вороженьки вечерять посіли. Чуб. V. 150. Посіли вони любенько, п'ють собі, гуляють. Драг. 156. Кінь сказав, щоб ми сідали на його, ми й посіли обоє. Чуб. II. 141. Словник української мови Грінченка