посіяти

де (не) посі́й (посі́єш), там (то) (і) вро́диться (вро́дить). 1. Кого-небудь скрізь можна зустріти, побачити. (Микола:) На всі сторони мотається (Виборний); де не посій, там і уродиться (І. Котляревський); І хто її кликав? От уже, де не посій, то вродиться Солов’їха! (І. Нечуй-Левицький); Дядько Сергій першим помічає мене і тицяє пальцем у мій бік: — От і гостя маємо! Тебе, де не посій, то вродишся (М. Стельмах). 2. кого. Хто-небудь може пристосуватись до будь-яких обставин. Він за сина спокійний. Іван не такий, щоб одразу в розпач. Його де посій, там і вродить, аби серед своїх заводських (В. Кучер).

сі́яти (наво́дити) / посі́яти (навести́) па́ніку. Мимоволі чи свідомо створювати стан тривоги, розгубленості; виклика́ти жах в оточуючих. Це була стара й давно відома їх (фашистів) тактика — сіяти паніку в тилу, на всіх шляхах і стежках, що вели до фронту (В. Кучер); Появлявся (отаман) цілковито несподівано, .. починав пекельну стрілянину і наводив паніку на всіх: грабував, палив (Г. Хоткевич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посіяти — посі́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посіяти — [поус’ійатие] -с'ійу, -с'ійеиш Орфоепічний словник української мови
  3. посіяти — -ію, -ієш, док., перех. і без додатка. 1》 Певним способом розтрушуючи, розсипаючи, вкинути зерно, насіння в оброблену землю для вирощування. || спец. Помістити мікроорганізми в поживне середовище для розмноження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посіяти — ПОСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., що і без дод. 1. Певним способом розтрушуючи, розсипаючи, вкинути зерно, насіння в оброблену землю для вирощування. Словник української мови у 20 томах
  5. посіяти — посіяти загубити (м, ср, ст): Десь я знову посіяла свої ключі (Авторка)||загирити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. посіяти — Де його непосій, там уродиться. Про влізливого, непосидющого чоловіка. Посієш рідко, то вродиться дідько. Хліборобський досвід. Хто не посіяв на Богослова, той не варт і доброго слова. Івана Богослова на 21 мая. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. посіяти — ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИ (ПРИЩЕПЛЯ́ТИ рідше) (виховувати в когось певні навички, почуття, риси характеру тощо); СІ́ЯТИ (перев. серед багатьох). — Док.: прищепи́ти, защепи́ти діал. ущепи́ти (вщепи́ти) діал. посі́яти. Словник синонімів української мови
  8. посіяти — ПОСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех. і без додатка. 1. Певним способом розтрушуючи, розсипаючи, вкинути зерно, насіння в оброблену землю для вирощування. Посіє колгосп впору — буде що везти в комору (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  9. посіяти — Посіяти, -сію, -єш гл. 1) Посѣять. Посіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. Мет. 68. 2) Насмѣшливо: потерять. С-під очей у мене хто хоч бери, я не бороню, і своє усе посію. Г. Барв. 365. Словник української мови Грінченка