потримати

трима́ти (держа́ти) на (пе́вній) ві́дстані (ві́ддалі) кого. Не допускати з ким-небудь близьких стосунків або взагалі не спілкуватися. Чому тримає (Лариса) мене на відстані і не бажає зійтися ближче? (Валерій Шевчук); Поклала (Клава) собі раз і на все життя залишатися самотньою, тримати всіх на віддалі товариських відносин, не ближче (В. Собко); До Новицької потяглося багато залицяльників, та вона суворо тримала всіх на певній віддалі (Г. Григор’єв). потри́мати на ві́дстані (деякий час). Я потримав його на відстані ще чотири дні, щоб він, як то кажуть, дозрів, потім підкликав його й запитав: — Ти можеш мене провести? (А. Дімаров).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потримати — потрима́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потримати — -аю, -аєш, док., перех. Тримати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потримати — ПОТРИМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Тримати якийсь час. Після служби божої Хима наблизилася до карнавки, нешвидко добула з ганчірки п'ятизлотник, потримала його в руці й укинула в карнавку (М. Словник української мови у 20 томах
  4. потримати — ПОТРИМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Тримати якийсь час. Після служби божої Хима наблизилася до карнавки, нешвидко добула з ганчірки п’ятизлотник, потримала його в руці й укинула в карнавку (Коцюб. Словник української мови в 11 томах