1. Словник української мови в 11 томах

потримати

ПОТРИМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Тримати якийсь час.

Після служби божої Хима наблизилася до карнавки, нешвидко добула з ганчірки п’ятизлотник, потримала його в руці й укинула в карнавку (Коцюб., І, 1955, 95);

Коли запхав голову в мийницю з студеною водою, то здавалось йому, що потримає він у воді голову через кілька хвилин, то й там засне (Март., Тв., 1954, 240);

Кноріс подав чарку боцманові, той узяв, хвилину потримав, потім гаркнув «ура», випив, віддав честь і вийшов (Корн., І, 1955, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потримати — потрима́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потримати — -аю, -аєш, док., перех. Тримати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потримати — ПОТРИМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Тримати якийсь час. Після служби божої Хима наблизилася до карнавки, нешвидко добула з ганчірки п'ятизлотник, потримала його в руці й укинула в карнавку (М. Словник української мови у 20 томах
  4. потримати — трима́ти (держа́ти) на (пе́вній) ві́дстані (ві́ддалі) кого. Не допускати з ким-небудь близьких стосунків або взагалі не спілкуватися. Чому тримає (Лариса) мене на відстані і не бажає зійтися ближче?... Фразеологічний словник української мови