1. Фразеологічний словник української мови

пригнути

пригну́ти / пригина́ти до землі́ кого, що. Примусити кого-небудь коритися, зробити когось, щось безсилим, податливим і т. ін. (Храпко:) Зять — мировим! га? Тоді держіться у мене всі лиходії, що на мене брехню точите, проти мене зле замишляєте! Я вас — до землі пригну! (Панас Мирний); (Коваль:) Вони хотять (хочуть), щоб страх і чорна туга пригнули наші душі до землі… Та не тужити я прийшов, а мститись, і помста наша громом пролуна! (О. Левада).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригнути — пригну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригнути — див. пригинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригнути — ПРИГНУ́ТИ див. пригина́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. пригнути — НАГИНА́ТИ (змушувати опускатися донизу верхню частину дерева, трави, гілки тощо), ГНУ́ТИ, ЗГИНА́ТИ, ВГИНА́ТИ (УГИНА́ТИ), НАХИЛЯ́ТИ, ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет.; ПРИГИНА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (до кого-, чого-небудь — до землі і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. пригнути — ПРИГНУ́ТИ див. пригина́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. пригнути — Пригнути см. пригинати. Словник української мови Грінченка