1. Фразеологічний словник української мови

пригода

ста́ти (бу́ти) у (вели́кій) приго́ді кому. 1. Допомогти кому-небудь; виручити когось. Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко); — Слухай, Кириле,— каже чорт, знявши шапку і вклонившись,— поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко); — Рости, моя дитино,— було їй каже вона,— рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко); // Прислужитися кому-небудь. (Риндичка (до старшини):) Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький); Дощик-дощику, іди На левади, на сади, .. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська). 2. Виявитися потрібним, необхідним. — Поживеш — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький); Коли розлучалися, дівчина дала Маркові пляшечку із живлющою водою: — Бережи сю пляшечку. Вона буде тобі у пригоді (Три золоті сл.); (Олексій:) А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (М. Кропивницький).

шука́ч приго́д. 1. Мандрівник, який здійснює пошуки кого-, чого-небудь. Тоня і досі не може збагнути, що сталося з цим судном… Привели моряки його, кинули в затоці й пішли собі, розпаливши апетити степових шукачів пригод (О. Гончар). 2. Людина авантюристичних нахилів. Браун став хрестоносцем. Це припало до вподоби гонористому шукачеві пригод (А. Хижняк).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригода — приго́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пригода — ПРИГОДА – НАГОДА Пригода. Непередбачений, несподіваний випадок у житті; подія, яка трапилась під час подорожі, мандрівки, часто-густо пов’язана з ризиком; нещасливий випадок: шукачі пригод, дорожньо-транспортна пригода. Літературне слововживання
  3. пригода — Подія, випадок, історія, інцидент, приключка, жм. придибашка, придибенція, притча, притичина; (прикра) халепа; (бойова) битва; пригодонька; мн. ПРИГОДИ, авантури, (тривалі) одіссея, фр. всячина; (тяжкі) митарства, ходіння по муках; (любовні) походеньки, походи. Словник синонімів Караванського
  4. пригода — I випадок, історія, казус, курйоз, лучай, морока, непереливки, неприємність, оказія, подія, приведенція, пригодонька (пісен.), придибанка, придибачка, придибашка, придибенція, придибунок, приключина, приключка, прикрість, припадок, притичина... Словник синонімів Вусика
  5. пригода — [приегода] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
  6. пригода — -и, ж. 1》 Те, що трапилося (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок. || також у сполуч. зі сл. лиха, тяжка і т. ін. Небажана, неприємна або небезпечна для когось подія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. пригода — ПРИГО́ДА, и, ж. 1. Те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок. Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як те страховище (Панас Мирний); “Що ж то, сину, за пригода Така прилучилась?... Словник української мови у 20 томах
  8. пригода — В пригоді пізнавай приятеля. В нещастю найліпше пізнаєш приятеля, бо лише приятель поможе тобі. Кожна пригода до мудрості дорога. Пригоди врізуються в нашу пам'ять, та роблять нас обережніми. Пригоди учать згоди. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. пригода — ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., ПРИЧИ́НА заст., ПРИПА́ДОК діал. Словник синонімів української мови
  10. пригода — Приго́да, -ди; -го́ди, -го́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. пригода — ПРИГО́ДА, и, ж. 1. Те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок. Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як те страховище (Мирний, І, 1949, 314); «Що ж то, сину... Словник української мови в 11 томах
  12. пригода — Пригода, -ди ж. 1) Приключеніе; несчастіе, несчастный случай. Не дай, Боже, пригоди на тебе. Макс. Не втішайтеся, воріженьки, моїй пригоді. Мет. 42. стати приго́ді. Приключиться несчастію. Словник української мови Грінченка