пригода

ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., ПРИЧИ́НА заст., ПРИПА́ДОК діал. Після того випадку в лісі, коли згоріла його шапка, Йонька поліз на горище й знайшов там стару будьонівку (Григорій Тютюнник); Якби не одна прикра пригода, Оленка цілком щаслива була б (К. Гордієнко); Трапилась несподівана подія.. В Кавунихи раз пропав шматок полотна (І. Нечуй-Левицький); Дивлюся — з поля щось біжить, Неначе бісова отара, Шумить, гуде і торохтить, А курява така, як хмара!.. Пробігло... Зникло у ліску, А я навтікача додому Та про оказію таку І досі не хвалюсь нікому (Л. Глібов); Передо мною виплили ці дні, і епізод із сомом, що втяг моє вудлище в воду (О. Досвітній); Вчорашній вечір минув без жодних інцидентів (Леся Українка); Зіньку дуже вразила історія біля купальні. Якщо Прохор зважився на такий вчинок, значить, ..не любить він її (А. Шиян); Ференц, розвеселившись, розповів бійцям казус, відомий цілому Будапештові (О. Гончар); — Та не може цього бути, щоб ти, Власе, забув цей трапунок (Д. Бедзик); Стрівся старець із Петром та й каже: "Яка сьогодні зо мною кумедна притча трапилась: трохи був на смерть не подавився" (О. Стороженко); — Ти, гляди, станеться.. яка причина (Г. Квітка-Основ'яненко); Приходили у всяких припадках до него, а він кождому раду давав (Словник Б. Грінченка).

НЕПРИЄ́МНІСТЬ (подія, випадок, обставина тощо, які викликають почуття незадоволення, досади і т. ін.), ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., КА́ПОСТЬ розм.; ХА́ЛЕ́ПА розм., ПРИЧИ́НА заст. (неприємна подія, перев. несподівана); ПРИГО́ДА (неприємна подія, перев. несподівана, небезпечна); РАХУ́БА розм. (неприємний клопіт із ким-, чим-небудь). Наче чула душа моя, що буду мати клопіт та неприємності (М. Коцюбинський); Це був особливий день, повний прикростей і невдач (О. Гуреїв); У понеділок — нова капость: попеляста курка сказилася. Півнем закукурікала на порозі (О. Ковінька); — А тут ще й радикуліт розгулявся — давня халепа. Стояти несила (Я. Баш); — Чого ти топишся, дівча? Скажи: яка тобі печаль? Яка вчинилася причина? (С. Руданський); — Як не глядів (дервіш), як не старався, — сталась пригода: заслаб осел в пустині та й здох (М. Коцюбинський); Вискочило (щеня) із-за кущів та так й вп'ялося інспекторові в литку. — Це ж буде рахуба, як порве! — вдарилась Настя об поли (С. Васильченко).

ПРИГО́ДА (подія, що трапляється, зокрема, під час подорожі, часто пов'язана з ризиком, небезпекою тощо), ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., заст., АВАНТЮ́РА (АВАНТУ́РА) заст.; ПОХОДЕ́НЬКИ розм. (п'яні пригоди). Чимало і пригод було в подорожах (М. Рильський); Брати гомоніли щиро, сердешно.. Згадували свої пригоди хлоп'ячі, своє мисливство й своє рибальство (І. Багряний); Була торік тут приключка страшна: Шубовснув (з моста в воду) пан один (Л. Глібов); — Ну, та й притичина мені трапилась цього вечора! (І. Нечуй-Левицький); Стрівся старець з Петром та й каже: "Яка сьогодні зо мною кумедна притча трапилась" (О. Стороженко); Часті неврожаї змушували здавна гірняків періодично шукати заробітків по долах; відси їх цікавість до новинок, до авантюр і смілих мандрівок (І. Франко); Доїхала я.. без жадних авантур і навіть без пересадок (Леся Українка); Почав (Довбня) розказувати Проценкові різні приповістки з своїх п'яних походеньок (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригода — приго́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пригода — ПРИГОДА – НАГОДА Пригода. Непередбачений, несподіваний випадок у житті; подія, яка трапилась під час подорожі, мандрівки, часто-густо пов’язана з ризиком; нещасливий випадок: шукачі пригод, дорожньо-транспортна пригода. Літературне слововживання
  3. пригода — Подія, випадок, історія, інцидент, приключка, жм. придибашка, придибенція, притча, притичина; (прикра) халепа; (бойова) битва; пригодонька; мн. ПРИГОДИ, авантури, (тривалі) одіссея, фр. всячина; (тяжкі) митарства, ходіння по муках; (любовні) походеньки, походи. Словник синонімів Караванського
  4. пригода — I випадок, історія, казус, курйоз, лучай, морока, непереливки, неприємність, оказія, подія, приведенція, пригодонька (пісен.), придибанка, придибачка, придибашка, придибенція, придибунок, приключина, приключка, прикрість, припадок, притичина... Словник синонімів Вусика
  5. пригода — [приегода] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
  6. пригода — -и, ж. 1》 Те, що трапилося (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок. || також у сполуч. зі сл. лиха, тяжка і т. ін. Небажана, неприємна або небезпечна для когось подія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. пригода — ПРИГО́ДА, и, ж. 1. Те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок. Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як те страховище (Панас Мирний); “Що ж то, сину, за пригода Така прилучилась?... Словник української мови у 20 томах
  8. пригода — В пригоді пізнавай приятеля. В нещастю найліпше пізнаєш приятеля, бо лише приятель поможе тобі. Кожна пригода до мудрості дорога. Пригоди врізуються в нашу пам'ять, та роблять нас обережніми. Пригоди учать згоди. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. пригода — ста́ти (бу́ти) у (вели́кій) приго́ді кому. 1. Допомогти кому-небудь; виручити когось. Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Фразеологічний словник української мови
  10. пригода — Приго́да, -ди; -го́ди, -го́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. пригода — ПРИГО́ДА, и, ж. 1. Те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок. Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як те страховище (Мирний, І, 1949, 314); «Що ж то, сину... Словник української мови в 11 томах
  12. пригода — Пригода, -ди ж. 1) Приключеніе; несчастіе, несчастный случай. Не дай, Боже, пригоди на тебе. Макс. Не втішайтеся, воріженьки, моїй пригоді. Мет. 42. стати приго́ді. Приключиться несчастію. Словник української мови Грінченка