пригода
ПРИГОДА – НАГОДА
Пригода. Непередбачений, несподіваний випадок у житті; подія, яка трапилась під час подорожі, мандрівки, часто-густо пов’язана з ризиком; нещасливий випадок: шукачі пригод, дорожньо-транспортна пригода. Вася спокійно переказує всі пригоди, що трапились з ним у дорозі (М.Трублаїні); Раз сталася така пригода. Остапові зсунулась пов’язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею (М.Коцюбинський); Кинула господу. Пішла в найми... не минула Лихої пригоди (Т.Шевченко); У словосп.: стати в пригоді – знадобитися, бути корисним комусь. – Коли приймете мене до своєї ватаги, то я вам на степах скрізь дорогу покажу і, може, стану вам в пригоді (І.Нечуй-Левицький).
Нагода. Зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини, підходящий для чогось момент. Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї (Ірина Вільде); Жінка ніде не розлучалася з гвинтівкою, але нагоди стріляти їй не траплялося (М.Шеремет); У словосп.: з нагоди чого – у зв’язку з певними сприятливими обставинами. Скориставшися з нагоди, що мова зайшла про шахту, Січкарук запитала, як у Циганка виникла ідея нового методу (О.Гуреїв); при нагоді – як трапиться зручний момент. Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері (П.Куліш).
Значення в інших словниках
- пригода — приго́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пригода — Подія, випадок, історія, інцидент, приключка, жм. придибашка, придибенція, притча, притичина; (прикра) халепа; (бойова) битва; пригодонька; мн. ПРИГОДИ, авантури, (тривалі) одіссея, фр. всячина; (тяжкі) митарства, ходіння по муках; (любовні) походеньки, походи. Словник синонімів Караванського
- пригода — I випадок, історія, казус, курйоз, лучай, морока, непереливки, неприємність, оказія, подія, приведенція, пригодонька (пісен.), придибанка, придибачка, придибашка, придибенція, придибунок, приключина, приключка, прикрість, припадок, притичина... Словник синонімів Вусика
- пригода — [приегода] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
- пригода — -и, ж. 1》 Те, що трапилося (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок. || також у сполуч. зі сл. лиха, тяжка і т. ін. Небажана, неприємна або небезпечна для когось подія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригода — ПРИГО́ДА, и, ж. 1. Те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок. Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як те страховище (Панас Мирний); “Що ж то, сину, за пригода Така прилучилась?... Словник української мови у 20 томах
- пригода — В пригоді пізнавай приятеля. В нещастю найліпше пізнаєш приятеля, бо лише приятель поможе тобі. Кожна пригода до мудрості дорога. Пригоди врізуються в нашу пам'ять, та роблять нас обережніми. Пригоди учать згоди. Приповідки або українсько-народня філософія
- пригода — ста́ти (бу́ти) у (вели́кій) приго́ді кому. 1. Допомогти кому-небудь; виручити когось. Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Фразеологічний словник української мови
- пригода — ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., ПРИЧИ́НА заст., ПРИПА́ДОК діал. Словник синонімів української мови
- пригода — Приго́да, -ди; -го́ди, -го́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пригода — ПРИГО́ДА, и, ж. 1. Те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок. Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як те страховище (Мирний, І, 1949, 314); «Що ж то, сину... Словник української мови в 11 томах
- пригода — Пригода, -ди ж. 1) Приключеніе; несчастіе, несчастный случай. Не дай, Боже, пригоди на тебе. Макс. Не втішайтеся, воріженьки, моїй пригоді. Мет. 42. стати приго́ді. Приключиться несчастію. Словник української мови Грінченка