1. Фразеологічний словник української мови

притиснути

притиска́ти (припира́ти) / прити́снути (припе́рти) до стіни́ (до сті́нки) кого. Ставити когось у безвихідне становище, домагаючись зізнання, здійснення чого-небудь і т. ін. — Бог з вами, не притискатиму вас до стіни… (Леся Українка); Все перемішалося в старому, як перемішується лише в тому, кого вперше в житті припирають до стінки (Ю. Шовкопляс); (Арсен:) Мені якби ще отого шахрая, Геннадія, до стінки притиснути! (З. Мороз); Вона тут же вирішила рішуче “приперти до стіни” свого супротивника (М. Хвильовий); — Що ж воно оце робиться, га? — приперли вони нас до стінки сердитими запитаннями (З журналу). припе́ртий до стіни́. Припертий до стіни.., чи не щодень до сповіді стаю, та жодної нема мені покути (В. Стус).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притиснути — прити́снути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притиснути — див. притискати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притиснути — ПРИТИ́СНУТИ див. притиска́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. притиснути — МОРО́ЗИТИ (дуже охолоджувати), ЗАМОРО́ЖУВАТИ, ПРОМОРО́ЖУВАТИ, ДАВИ́ТИ розм., ПРИДА́ВЛЮВАТИ розм., ТИ́СНУТИ розм., ПОДИРА́ТИ розм. (про дуже сильний мороз); ПРИМОРО́ЖУВАТИ (злегка). — Док. Словник синонімів української мови
  5. притиснути — ПРИТИ́СНУТИ див. притиска́ти. Словник української мови в 11 томах