1. Фразеологічний словник української мови

притискати

притиска́ти (припира́ти) / прити́снути (припе́рти) до стіни́ (до сті́нки) кого. Ставити когось у безвихідне становище, домагаючись зізнання, здійснення чого-небудь і т. ін. — Бог з вами, не притискатиму вас до стіни… (Леся Українка); Все перемішалося в старому, як перемішується лише в тому, кого вперше в житті припирають до стінки (Ю. Шовкопляс); (Арсен:) Мені якби ще отого шахрая, Геннадія, до стінки притиснути! (З. Мороз); Вона тут же вирішила рішуче “приперти до стіни” свого супротивника (М. Хвильовий); — Що ж воно оце робиться, га? — приперли вони нас до стінки сердитими запитаннями (З журналу). припе́ртий до стіни́. Припертий до стіни.., чи не щодень до сповіді стаю, та жодної нема мені покути (В. Стус).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притискати — притиска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притискати — ПРИДУШУВАТИ; (до серця) тулити, притуляти, пригортати; (ворога) тиснути; (- податки) припікати; п. ф. -АТИСЯ, (до чого) припадати; і п. ф. від притискати. Словник синонімів Караванського
  3. притискати — -аю, -аєш і притискувати, -ую, -уєш, недок., притиснути, -ну, -неш; мин. ч. притис, -ла, -ло і притиснув, -нула, -нуло; док., перех. 1》 Щільно прикладати, притуляти кого-, що-небудь до когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. притискати — ПРИТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. прити́с, ла, ло і прити́снув, нула, ло; док., кого, що. 1. Щільно прикладати, притуляти кого-, що-небудь до когось, чогось. Словник української мови у 20 томах
  5. притискати — НАГОЛО́ШУВАТИ що, на чому, на що, зі спол. що (силою голосу або підвищенням тону виділяти слово, звук і т. ін. для підкреслення його важливості; увиразнювати, висувати на перший план у промові... Словник синонімів української мови
  6. притискати — ПРИТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. прити́с, ла, ло і прити́снув, нула, ло; док., перех. 1. Щільно прикладати, притуляти кого-, що-небудь до когось, чогось. Словник української мови в 11 томах