притискати

ПРИДУШУВАТИ; (до серця) тулити, притуляти, пригортати; (ворога) тиснути; (- податки) припікати; п. ф. -АТИСЯ, (до чого) припадати; і п. ф. від притискати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

притискати — притиска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
притискати — -аю, -аєш і притискувати, -ую, -уєш, недок., притиснути, -ну, -неш; мин. ч. притис, -ла, -ло і притиснув, -нула, -нуло; док., перех. 1》 Щільно прикладати, притуляти кого-, що-небудь до когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
притискати — ПРИТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. прити́с, ла, ло і прити́снув, нула, ло; док., кого, що. 1. Щільно прикладати, притуляти кого-, що-небудь до когось, чогось. Словник української мови у 20 томах
притискати — притиска́ти (припира́ти) / прити́снути (припе́рти) до стіни́ (до сті́нки) кого. Ставити когось у безвихідне становище, домагаючись зізнання, здійснення чого-небудь і т. ін. Фразеологічний словник української мови
притискати — НАГОЛО́ШУВАТИ що, на чому, на що, зі спол. що (силою голосу або підвищенням тону виділяти слово, звук і т. ін. для підкреслення його важливості; увиразнювати, висувати на перший план у промові... Словник синонімів української мови
притискати — ПРИТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. прити́с, ла, ло і прити́снув, нула, ло; док., перех. 1. Щільно прикладати, притуляти кого-, що-небудь до когось, чогось. Словник української мови в 11 томах