притичина

жм., перешкода, перепона, завада; (з ким) пригода; (в чому) причина.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притичина — Прити́чина: — тут: пригода [54] Словник з творів Івана Франка
  2. притичина — прити́чина іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. притичина — див. палиця; перешкода; пригода Словник синонімів Вусика
  4. притичина — -и, ж., розм., заст. 1》 Перешкода, завада. 2》 Пригода. 3》 Причина. Що за притичина! — уживається для вираження здивування, невдоволення, розгубленості і т. ін. з приводу чогось несподіваного чи незрозумілого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. притичина — ПРИТИ́ЧИНА, и, ж., розм., заст. 1. Перешкода, завада. – Для мене нема і не буде ніякої притичини, щоб одвідать тебе й нагодувати (І. Нечуй-Левицький); Попався у сю веремію і наш дідуган Тарасович, та якось викрутивсь. Словник української мови у 20 томах
  6. притичина — ПРИГО́ДА (подія, що трапляється, зокрема, під час подорожі, часто пов'язана з ризиком, небезпекою тощо), ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., заст., АВАНТЮ́РА (АВАНТУ́РА) заст.; ПОХОДЕ́НЬКИ розм. (п'яні пригоди). Словник синонімів української мови
  7. притичина — Прити́чина, -ни; -чини, -чин Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. притичина — ПРИТИ́ЧИНА, и, ж., розм., заст. 1. Перешкода, завада. — Для мене нема і не буде ніякої притичини, щоб одвідать тебе й нагодувати (Н.-Лев., II, 1956, 235); Попався у сю веремію і наш дідуган Тарасович, та якось викрутивсь. Словник української мови в 11 томах
  9. притичина — Притичина, -ни ж. 1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина. Левиц. Пов. 176. 2) Приключеніе. Левиц. Пов. 28. Коли б не було нам якої притичини. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка