притомність

приво́дити / привести́ до па́м’яті (до тя́ми, до прито́мності і т. ін.) кого. 1. Виводити із стану непритомності. Сташка і стара .. почали приводити зомлілу до пам’яті (Ірина Вільде); Коли його привели до пам’яті, він був блідий, мов труп (І. Франко). 2. Допомагати комусь повернутися до реальності, схаменутися, опам’ятатися і т. ін. Данило сидів і думав: “Отак і слід з боярами, щоб круте слово, мов вода холодна, до пам’яті приводило” (А. Хижняк); Параска намагалася привести чоловіка до пам’яті — верзе не знати що, хай отямиться (К. Гордієнко); Він був заклопотаний якимись думками і не звертав уваги, що час спливає. Рип возів, притишені балачки привели його до тями (П. Панч); Лункий наказ “по домівках” привів мене до притомності (Олесь Досвітній).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притомність — Присутність [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. притомність — прито́мність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. притомність — Прито́мність. 1. Присутність. Отже, як таким чином назве виборець порекла тих, що їх хоче вибрати радними і заступниками, то зараз таки в притомности виборця вписують ся єго голоси до лісти (виборець може дивити ся, чи по правді записують) (См. Українська літературна мова на Буковині
  4. притомність — -ності, ж. 1》 Стан за знач. притомний 1). 2》 розм., рідко. Чітке розуміння чого-небудь. 3》 зах. Присутність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. притомність — ПРИТО́МНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. прито́мний 1. [Прісцілла (просто):] Батеньку, чого ти? Та ж я зовсім притомна. [Панса:] Лихо тяжке з притомністю такою... Словник української мови у 20 томах
  6. притомність — СВІДО́МІСТЬ (здатність осмислено сприймати навколишнє), ПРИТО́МНІСТЬ, ПА́М'ЯТЬ, ТЯ́МА розм., ТЯ́МОК розм., ТЯ́МКА розм., РО́ЗМИСЕЛ розм. Він окинув очима місце і почав кмітити. Свідомість вернулась до його (І. Словник синонімів української мови
  7. притомність — Прито́мність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. притомність — ПРИТО́МНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. прито́мний 1. [Прісцілла (просто):] Батеньку, чого ти? Та ж я зовсім притомна. [Панса:] Лихо тяжке з притомністю такою… (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах