1. Фразеологічний словник української мови

притулити

притуля́ти / притули́ти горба́того до стіни́, жарт. Говорити щось недоречне, нелогічне і т. ін. або робити щось не те, що треба. (Маруся:) Ти вже почнеш чорт батька зна що вигадувать та притулять горбатого до стіни! (М. Кропивницький).

хоч до ра́ни (до боля́чки, до зубі́в і т. ін.) клади́ (приклада́й, притуля́й і т. ін.) / приклади́ (притули́). 1. Надзвичайно дуже, занадто. (Лицар:) Поки мене сюди не заманила, була ти добра, хоч клади до рани (Леся Українка); Дивитися (Латка) такий добрий, улесливий, хоч до болячки клади його (С. Васильченко); Такий любий отой Василь, хоч до рани приклади його (Мирослав Ірчан). 2. зі сл. таки́й. Добрий, лагідний, податливий і т. ін. Мати у неї така, хоч до рани прикладай (З усн. мови). хоч до зубі́в клади́. Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади... Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притулити — притули́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притулити — (голову) прихилити. Словник синонімів Караванського
  3. притулити — див. притуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. притулити — ПРИТУЛИ́ТИ див. притуля́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. притулити — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. притулити — ПРИТУЛИ́ТИ див. притуля́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. притулити — Притулити, -ся см. притуляти, -ся. Словник української мови Грінченка