1. Фразеологічний словник української мови

прицілитися

приці́люватися / приці́литися о́ком. 1. Оглядаючи щось, міркувати про його місце, розмір, вагу і т. ін. Розставляла (Устина) пляшки з вином, ставила блюдечка з паюсною ікрою та дорогі рибні консерви, прицілювалась оком, де б краще поставити власного виготовлення салат (Д. Бедзик). 2. на кого—що. Спрямовувати погляд на кого-, що-небудь, при цьому зважуючи, оцінюючи щось. — А тобі не спиться, Маріє? — спитав Жменяк, примруживши одне око, а другим (оком) прицілившись на молоду ще вдовицю (М. Томчаній).

ці́литися / приці́литися в то́чку. Говорити або робити саме те, що потрібне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. — А ви, колего, бачу, не один пуд солі з’їли на посадках — прицілились саме в точку (І. Гребенюк).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прицілитися — приці́литися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прицілитися — див. прицілюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прицілитися — ПРИЦІ́ЛИТИСЯ див. приці́люватися. Словник української мови у 20 томах
  4. прицілитися — ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  5. прицілитися — ПРИЦІ́ЛИТИСЯ див. приці́люватися. Словник української мови в 11 томах
  6. прицілитися — Прицілитися см. прицілитися. Словник української мови Грінченка