прицілюватися

приці́люватися / приці́литися о́ком. 1. Оглядаючи щось, міркувати про його місце, розмір, вагу і т. ін. Розставляла (Устина) пляшки з вином, ставила блюдечка з паюсною ікрою та дорогі рибні консерви, прицілювалась оком, де б краще поставити власного виготовлення салат (Д. Бедзик). 2. на кого—що. Спрямовувати погляд на кого-, що-небудь, при цьому зважуючи, оцінюючи щось. — А тобі не спиться, Маріє? — спитав Жменяк, примруживши одне око, а другим (оком) прицілившись на молоду ще вдовицю (М. Томчаній).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

прицілюватися — приці́люватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
прицілюватися — [приец’іл'уватиес'а] -л'уйус'а, -л'уйеіс':а, -л'уйеіц':а, -л'уйуц':а Орфоепічний словник української мови
прицілюватися — -ююся, -юєшся і рідко прицілятися, -яюся, -яєшся, недок., прицілитися, -люся, -лишся, док. 1》 Готуватися до стрільби або метання, наводячи на ціль, спрямовуючи на кого-, що-небудь зброю чи предмет метання. || Спрямовувати що-небудь на якийсь об'єкт. Великий тлумачний словник сучасної мови
прицілюватися — ПРИЦІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ПРИЦІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЦІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Готуватися до стрільби або метання, наводячи на ціль, спрямовуючи на кого-, що-небудь зброю чи предмет метання. – А бий тебе сила божа!... Словник української мови у 20 томах
прицілюватися — ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
прицілюватися — ПРИЦІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ПРИЦІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЦІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Готуватися до стрільби або метання, наводячи на ціль, спрямовуючи на кого-, що-небудь зброю чи предмет метання. — А бий тебе сила божа!... Словник української мови в 11 томах