пришивати

пришива́ти (пришпи́лювати) квітки́ / приши́ти (пришпили́ти) кві́тку кому, яку. Ображати когось в’їдливими репліками, дошкульними словами; обзивати когось, давати призвіська, насміхатися над кимсь. З кожного насміхається (Печериця), кожному квітки пришиває, а сам же то? Якби глянув у воду на свою вроду (Панас Мирний); Ятрівка таку квітку пришпилить, що і через тиждень сорому не збудешся (Г. Квітка-Основ’яненко). пришпи́лювати латки́. — Усякий думає: “Пришпилюють мені латки, давай буду й я пришпилювати іншим!” (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пришивати — пришива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пришивати — див. шити Словник синонімів Вусика
  3. пришивати — -аю, -аєш, недок., пришити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Шиючи, прикріплювати що-небудь за допомогою ниток, дратви і т. ін. Пришити пришву до чого — втрутитися в чию-небудь розмову. 2》 спец. Прикріплювати, прибиваючи цвяхами. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пришивати — ПРИШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИШИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., що. 1. Шиючи, прикріплювати що-небудь за допомогою ниток, дратви і т. ін. Мати накриває Марусі голову серпанком. Старша дружка пришиває молодому до шапки стрічки (І. Словник української мови у 20 томах
  5. пришивати — ЗВИНУВА́ЧУВАТИ кого в чому (вважати кого-небудь винним у чомусь), ОБВИНУВА́ЧУВАТИ, ВИНИ́ТИ кого за що, в чому, ОСКА́РЖУВАТИ заст.; ВИНУВА́ТИТИ перев. без додатка, ІНКРИМІНУВА́ТИ кому що, кого в чому; ПРИПИ́СУВАТИ, ПРИШИВА́ТИ розм. (перев. безпідставно). Словник синонімів української мови
  6. пришивати — ПРИШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИШИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Шиючи, прикріплювати що-небудь за допомогою ниток, дратви і т. ін. Мати накриває Марусі голову серпанком. Старша дружка пришиває молодому до шапки стрічки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. пришивати — Пришива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. пришити, -шию, -єш, гл. Пришивать, пришить. Жені, дівко, та пришиють квітку. Мет. 15. Словник української мови Грінченка