пролазити
прола́зити / пролі́зти в шпа́рку. Хитрощами, улесливістю і т. ін. поступово, непомітно домагатися чого-небудь, проникати куди-небудь. Справжній митець увіходить у мистецтво не потихеньку, не пролазить у шпарку, прикриваючись вигаданим прізвиськом, а йде сміливо, відверто, через головний вхід (П. Загребельний).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пролазити — прола́зити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пролазити — див. лізти; повзти; проникати Словник синонімів Вусика
- пролазити — -ажу, -азиш і пролізати, -аю, -аєш, недок., пролізти, -зу, -зеш, док. 1》 Плазом або майже притискаючись до поверхні всім тілом, залізати куди-небудь крізь вузький отвір, щілину, шпарку, просуватися вперед крізь щось, поміж чимсь і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пролазити — ПРОЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і ПРОЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док. 1. Плазом або майже притискаючись до поверхні всім тілом, залазити куди-небудь через вузький отвір, щілину, шпарку, просуватися вперед крізь щось, поміж чимсь і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- пролазити — ПРОБИРА́ТИСЯ (іти, їхати, проходити кудись з труднощами, долаючи перешкоди тощо), ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОРИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ підсил., ПРОСО́ЧУВАТИСЯ розм., ПРОСО́ТУВАТИСЯ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПРОДРЯ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- пролазити — ПРОЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і ПРОЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док. 1. Плазом або майже притискаючись до поверхні всім тілом, залізати куди-небудь через вузький отвір, щілину, шпарку, просуватися вперед крізь щось, поміж чимсь і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- пролазити — Пролазити, -жу, -зиш сов. в. пролізти, -лізу, -зеш, гл. Проползать, проползти; пролѣзать, пролѣзть. Пролізла гадюка. Марко проліз по під кущем глоду. Стор. МПр. 111. Не можна в двері, — я в кватирку, або пролізу в иншу дірку. Гліб. Словник української мови Грінченка