прошивати

прони́зувати (прошива́ти) / прониза́ти (проши́ти) очи́ма (по́глядом) кого. Суворо, пильно оглядати кого-небудь. — Драстуйте… Спокійно й поважно відповідає Корній, пронизуючи його своїми маленькими очима (В. Винниченко); — Чи не кур’єр — спитала вона (Марфа Галактіонівна), пронизуючи поглядом дальню фігуру, що самотньо сиділа на останньому ряду (М. Хвильовий); Довбуш мовчки прошивав його (Блоху) очима, поки той не опустив своїх (В. Гжицький); Пронизала (Галина) сірими сердитими очима хлопця і пішла не оглядаючись (М. Чабанівський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прошивати — прошива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прошивати — Проштрикувати, штрикати, протинати, протикати, простромлювати, проколювати, ПРОНИЗУВАТИ; док. Словник синонімів Караванського
  3. прошивати — див. колоти; шити Словник синонімів Вусика
  4. прошивати — -аю, -аєш, недок., прошити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Шити, зшивати, вишивати що-небудь, протягуючи нитку, дратву і т. ін. наскрізь. 2》 перен. Пробивати або прострілювати кого-, що-небудь наскрізь. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прошивати — ПРОШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОШИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., що. 1. Шити, зшивати, вишивати що-небудь, протягуючи нитку, дратву і т. ін. наскрізь. Вони шили чоботи.. з високими халявами й закаблуками, прошивали їх золотом і підбивали срібними цвяхами (С. Словник української мови у 20 томах
  6. прошивати — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови
  7. прошивати — Прошива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. прошити, -шию, -єш, гл. 1) Прошивать, прошить. 2) Пронзать, пронзить. Коли втече від гострого заліза, то мідний лук прошиє його наскрізь. K. Іов. 45. Словник української мови Грінченка