підвернути

підверну́ти під кори́то кого. 1. Вийти заміж раніше, ніж старша сестра. — Хороші твої дочки, Стехо! Тільки, Стехо, підверне Катруся під корито твою Ганнусю (Ганна Барвінок). 2. Позбавити кого-небудь привілеїв, влади і т. ін. — Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів; заведемо на Вкраїні інший порядок; не буде в нас ні пана, ні мужика, ні багатого, ні вбогого (П. Куліш).

підверну́ти під спід кого. Оволодіти насильно ким-, чим-небудь, підкоряючи своїй волі, владі; завойовувати. Всім світом буде управляти (Еней), По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (І. Котляревський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвернути — підверну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підвернути — див. підвертати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підвернути — ПІДВЕРНУ́ТИ див. підверта́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. підвернути — ВИ́ВЕРНУТИ (про руку, ногу тощо — повернути в неприродне положення, часто ушкоджуючи), ВИ́КРУТИТИ, СКРУТИ́ТИ, ПІДВЕРНУ́ТИ (про ногу). — Недок.: виверта́ти, викру́чувати, скру́чувати, підверта́ти. Словник синонімів української мови
  5. підвернути — ПІДВЕРНУ́ТИ див. підверта́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. підвернути — Підвернути, -ся см. підвертати, -ся. Словник української мови Грінченка