підтяти

підрі́зати (підтя́ти, підітну́ти, притя́ти, злама́ти і т. ін.) / підрі́зувати (підріза́ти, підтина́ти, зла́мувати і т. ін.) кри́ла кому. Позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле його діяльності. Усіх нас єднала свята любов до революції і люта ненависть до контрреволюції. Кожен з нас мріяв учитися, а Денікін підрізав крила (В. Минко); (Овлур:) Ось бояр приборкав він (князь), се правда! Всім воєводам, дукам крил (крила) притяв (І. Франко); — Навіщо ж Валентинові Модестовичу підрізувати вам крила зараз, коли ви самі чимдуж мчите до своєї загибелі? (Ю. Шовкопляс); І знов у Кульчицького прокидається несамовита самовпевненість і образа: керувати б йому щонайменше округою, але нечуй-вітри щоразу підрізають крила (М. Стельмах). підріза́ти кри́льця. Залишати його (паровий млин) й надалі Шумейкові теж не можна. Наживається він, багатіє. Пора вже йому підрізати крильця (А. Шиян).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтяти — підтя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підтяти — [п'ід(')т’атие] -д'ітну, -д'ітнеиш/-д'ітнеш, -д'ітнеимо, -д'ітнеитеи/-д'ітнеите; мин. -таy, -т'ала; нак. -д'ітни, -д'іт(‘)н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. підтяти — див. підтинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підтяти — ПІДТЯ́ТИ див. підтина́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. підтяти — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше... Словник синонімів української мови
  6. підтяти — Підтя́ти і підітну́ти, -ді́тну́, -ді́тне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підтяти — ПІДТЯ́ТИ див. підтина́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. підтяти — Підтя́ти см. підтинати. Словник української мови Грінченка