підтяти
ПІДТЯ́ТИ див. підтина́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підтяти — підтя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- підтяти — [п'ід(')т’атие] -д'ітну, -д'ітнеиш/-д'ітнеш, -д'ітнеимо, -д'ітнеитеи/-д'ітнеите; мин. -таy, -т'ала; нак. -д'ітни, -д'іт(‘)н'іт' Орфоепічний словник української мови
- підтяти — див. підтинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підтяти — ПІДТЯ́ТИ див. підтина́ти. Словник української мови у 20 томах
- підтяти — підрі́зати (підтя́ти, підітну́ти, притя́ти, злама́ти і т. ін.) / підрі́зувати (підріза́ти, підтина́ти, зла́мувати і т. ін.) кри́ла кому. Позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле його діяльності. Фразеологічний словник української мови
- підтяти — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше... Словник синонімів української мови
- підтяти — Підтя́ти і підітну́ти, -ді́тну́, -ді́тне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підтяти — Підтя́ти см. підтинати. Словник української мови Грінченка